Стратегії впровадження штучного інтелекту в сучасні медійні практики

Abstract

Дослідження присвячено модернізації журналістської освіти в умовах актуальних кризових викликів та стрімкої цифрової трансформації. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо фахової підготовки майбутніх медійників на основі інтеграції штучного інтелекту через впровадження проєктно-орієнтованого навчання. Такий підхід сприяє формуванню індивідуальної освітньої траєкторії студента та підвищує рівень його цифрової компетентності. Для реалізації поставленої мети застосовано комплекс теоретичних методів (аналіз, синтез, систематизація, моделювання) та емпіричних підходів (узагальнення педагогічного досвіду, проєктування), що дозволило обґрунтувати перехід від традиційної моделі передачі знань до формату, який розвиває критичні компетентності та культивує принцип неперервного навчання. У межах дослідження систематизовано інструменти ШІ, зокрема ті, що працюють на основі правил і машинного навчання, та створено комплекс кейсів для медіалабораторій – симульованих конвергентних редакцій. Ці кейси, що охоплюють алгоритмічний аудит, data-журналістику, етику використання ШІ-аватарів і промпт-інжиніринг, сприяють розвитку в студентів AI-Literacy. Виявлено необхідність вирішення етичних проблем, пов’язаних із упередженістю алгоритмів і ризиками дезінформації, а також потребу переосмислення системи оцінювання. Запропоновано замінити традиційні форми контролю комплексною оцінкою портфоліо з обов’язковою фіксацією процесу роботи. У висновках підтверджено, що ШІ є ефективним інструментом для автоматизації рутинних завдань і створення умов для журналістських досліджень, а його цінність визначається критичними компетентностями фахівця. Сформовані рекомендації передбачають створення ШІ-лабораторій, розроблення етичного кодексу та підвищення кваліфікації викладачів, що забезпечить підготовку конкурентоспроможних журналістів, здатних формувати сучасний медіапростір.

The study is devoted to the modernization of journalism education in the context of current crisis challenges and rapid digital transformation. The purpose of the work is to provide theoretical justification and develop practical recommendations for the professional training of future media professionals based on the integration of artificial intelligence through the implementation of project-oriented learning. This approach contributes to the formation of an individual educational trajectory of the student and increases the level of his digital competence. To achieve this goal, a set of theoretical methods (analysis, synthesis, systematization, modeling) and empirical approaches (generalization of pedagogical experience, design) were used, which allowed us to justify the transition from the traditional model of knowledge transfer to a format that develops critical competencies and cultivates the principle of continuous learning. The study systematized AI tools, in particular those that work on the basis of rules and machine learning, and created a set of cases for media laboratories - simulated convergent editorial offices. These cases, covering algorithmic audit, data journalism, ethics of using AI avatars and prompt engineering, contribute to the development of AI-Literacy in students. The need to solve ethical problems related to the bias of algorithms and the risks of disinformation was identified, as well as the need to rethink the assessment system. It was proposed to replace traditional forms of control with a comprehensive portfolio assessment with mandatory recording of the work process. The conclusions confirmed that AI is an effective tool for automating routine tasks and creating conditions for journalistic research, and its value is determined by the critical competencies of a specialist. The recommendations provided for the creation of AI laboratories, the development of a code of ethics and advanced training of teachers, which will ensure the training of competitive journalists capable of shaping the modern media space.