Етичні аспекти організації патріотичного виховання здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану в Україні

Abstract

У статті досліджуються етичні аспекти організації патріотичного виховання здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану в Україні, що набуває особливого значення в контексті національної безпеки та збереження державності. Підкреслюється, що патріотичне виховання має бути спрямоване не лише на формування почуття любові до Батьківщини, а й на розвиток громадянської відповідальності, готовності до активної участі в захисті та відбудові країни. Проаналізовано історичні, психологічні та соціокультурні чинники, що впливають на результативність процесу, а також інституційні механізми, практичні ініціативи й роль інформаційного простору. Виокремлено ключові принципи: національна ідентичність, достовірність інформації, інтеграція навчального та виховного процесів, наступність і науковість підходів. Розглянуто виклики, пов’язані з воєнними реаліями, та обґрунтовано необхідність системного, комплексного підходу, що враховує моральні та ціннісні орієнтири сучасної молоді.

The article provides a comprehensive analysis of the ethical aspects of organizing patriotic education of higher education students in the conditions of martial law in Ukraine. In the current socio-political environment, patriotic education has become not only an element of personal development but also a strategic component of national security, resilience, and social consolidation. It contributes to shaping a generation capable of defending the country, preserving cultural identity, and actively participating in post-war recovery. The study emphasizes that ethical considerations in patriotic education must account for historical memory, moral values, and universal human rights, ensuring that educational activities foster unity without promoting intolerance. The analysis identifies a set of ethical principles essential for effective implementation: strengthening national identity, cultivating civic responsibility, upholding truthfulness, ensuring integration and continuity, adhering to scientific validity, maintaining practical orientation, applying an individual approach, promoting tolerance, fostering legal awareness, developing collectivism, and enhancing psychological resilience. The research also addresses challenges specific to wartime conditions, including increased psychological stress among students, limited material and human resources, disruption of traditional educational processes, heightened security risks, fluctuating public sentiment, insufficient methodological experience, communication barriers, and the risk of politicization of educational content. The article concludes that the ethical organization of patriotic education in wartime is a complex, multi-level task requiring a systematic approach that harmoniously integrates historical, psychological, socio-cultural, and institutional dimensions. Such an ethically grounded strategy will contribute to forming nationally conscious, morally responsible, and socially active citizens capable of confronting modern challenges and safeguarding Ukraine’s sovereignty.