Генетичні задачі як засіб формування практичних умінь учнів у процесі вивчення біології і екології в 10 класі (профільний рівень)

Abstract

В дослідженні проаналізовано засоби формування практичних умінь учнів загальноосвітньої школи у процесі розв’язування генетичних задач. Доведено, що розв’язування генетичних задач - один з ключових засобів, який може сприяти переходу від знати до вміти застосовувати. Через задачі учні вчаться логічно мислити, оперувати формулами, розвивати системне бачення взаємозв’язків між генотипом, фенотипом, законами успадкування. Обґрунтовано, що активна пізнавальна діяльність сприяє розвитку в учнів дослідницьких, аналітичних та практичних умінь. Тоді як, практичні уміння розглядалися як здатність учня свідомо й цілеспрямовано виконувати певні дії, спрямовані на досягнення навчальної мети на основі засвоєних знань і навичок. Вивчено методичні підходи до розв’язання генетичних задач як засобу формування практичних умінь, аналізуючи генетичну задачу учні стикаються з необхідністю знайти закономірність спадковості, пояснити отримані фенотипи, що стимулює розвиток мислення й формує навички дослідницької діяльності. Запропоновано експериментальну методику розв’язування генетичних задач репродуктивного, продуктивного та творчого рівнів, зокрема враховуючи статистичних характер успадкування, теорію ймовірності, а також методи елементарної комбінаторики. Для успішного розв’язування задач необхідно засвоїти основні теоретичні положення генетики і вміти користуватися генетичною символікою. Виокремлено етапи розв’язування генетичних задач. У свою чергу методика розв’язання генетичних задач побудована за принципом етапності — від простого до складного, із поступовим розвитком практичних умінь.

This study analyzes the methods for developing secondary-school students’ practical skills through solving genetic problems. It demonstrates that solving genetic problems is a key tool for facilitating the transition from knowing to being able to apply knowledge. Through problem solving, students learn to think logically, work with formulas, and develop a systematic understanding of the relationships among genotype, phenotype, and the laws of inheritance. The paper substantiates that active cognitive engagement promotes the development of students’ research, analytical, and practical skills. Practical skills are understood here as a student’s ability to consciously and purposefully perform specific actions aimed at achieving educational objectives on the basis of acquired knowledge and abilities. Methodological approaches to solving genetic problems as a means of developing practical skills are examined. While analyzing a genetic problem, students must identify patterns of inheritance and explain the observed phenotypes; this process stimulates the development of reasoning and forms research skills. An experimental methodology for solving genetic problems at reproductive, productive (applied), and creative levels is proposed, taking into account the statistical nature of inheritance, probability theory, and elementary combinatorial methods. The stages of solving genetic problems are delineated. The proposed methodology follows a staged principle-progressing from simple to complex—with a gradual development of practical skills.