Адаптивний баскетбол на кріслах колісних у системі фізичної та психосоціальної реабілітації ветеранів війни

Abstract

Мета. Повномасштабна війна російської федерації проти України зумовила збільшення кількості ветеранів війни з інвалідністю, що актуалізує потребу в ефективних підходах до їх фізичної, психологічної та соціальної реабілітації. Традиційні медико-реабілітаційні заходи доповнюються інструментами адаптивного спорту, який поєднує фізичне відновлення з психосоціальною підтримкою, формуванням відчуття приналежності та поверненням до активного суспільного життя. Особливе місце займає баскетбол на кріслах колісних, що об’єднує інтенсивну рухову активність, командну взаємодію та емоційну залученість. Практика проведення в Україні всеукраїнських змагань, регулярних тренувань та адаптивних спортивних клубів свідчить про зростання інтересу до цього виду спорту та його реабілітаційний потенціал. Водночас науково-методичне обґрунтування використання адаптивного баскетболу для ветеранів війни в Україні залишається недостатньо систематизованим. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та проаналізувати роль адаптивного баскетболу на кріслах колісних у системі фізичної та психосоціальної реабілітації ветеранів війни в Україні. Матеріал і методи. Методи дослідження: аналіз і узагальнення вітчизняних та зарубіжних наукових джерел, контент-аналіз звітів і практичних кейсів, порівняльний і системний аналіз міжнародного та українського досвіду, узагальнення практичного досвіду проведення тренувань, майстер-класів і змагань. Результати. Аналіз літератури та практичного досвіду свідчить, що адаптивний баскетбол на кріслах колісних сприяє розвитку сили та витривалості м’язів верхніх кінцівок, покращенню координації, швидкісно-силових якостей та загальної фізичної працездатності. Участь у спортивних заходах позитивно впливає на психосоціальний стан ветеранів: знижує рівень стресу і тривожності, підвищує психологічне благополуччя, мотивацію до активного життя та формує соціальні зв’язки. Командна гра сприяє відчуттю приналежності, соціальній інтеграції та формуванню ветеранських спільнот. Водночас розвиток адаптивного баскетболу в Україні обмежується нерівномірною доступністю спортивної інфраструктури, високою вартістю обладнання, обмеженою кількістю фахівців та психологічними бар’єрами учасників. Висновки. Адаптивний баскетбол на кріслах колісних є ефективним засобом комплексної реабілітації ветеранів війни, поєднуючи фізичне відновлення з психосоціальною підтримкою та соціальною інтеграцією. Подальші дослідження мають зосереджуватись на систематизації науково-методичних підходів, оцінюванні ефективності тренувальних програм та дослідженні впливу участі на соціальну та професійну реінтеграцію ветеранів.

Purpose. The full-scale war waged by the russian federation against Ukraine has led to an increase in the number of war veterans with disabilities, highlighting the need for effective approaches to their physical, psychological and social rehabilitation. Traditional medical and rehabilitation measures are complemented by adaptive sports, which combine physical recovery with psychosocial support, the formation of a sense of belonging and a return to active social life. Wheelchair basketball occupies a special place, combining intense physical activity, teamwork and emotional involvement. The practice of holding national competitions, regular training sessions and adaptive sports clubs in Ukraine indicates a growing interest in this sport and its rehabilitation potential. At the same time, the scientific and methodological justification for the use of adaptive basketball for war veterans in Ukraine remains insufficiently systematised. The aim of the study is to theoretically substantiate and analyse the role of adaptive wheelchair basketball in the system of physical and psychosocial rehabilitation of war veterans in Ukraine. Material and Methods. Research methods: analysis and generalisation of domestic and foreign scientific sources, content analysis of reports and practical cases, comparative and systematic analysis of international and Ukrainian experience, generalisation of practical experience in conducting training sessions, master classes and competitions. Results. Analysis of literature and practical experience shows that adaptive wheelchair basketball contributes to the development of upper limb muscle strength and endurance, improved coordination, speed and strength qualities, and overall physical performance. Participation in sporting events has a positive effect on the psychosocial state of veterans: it reduces stress and anxiety, increases psychological well-being, motivates them to lead an active life and forms social bonds. Team play promotes a sense of belonging, social integration and the formation of veteran communities. At the same time, the development of adaptive basketball in Ukraine is limited by uneven access to sports infrastructure, the high cost of equipment, a limited number of specialists and psychological barriers among participants. Conclusions. Adaptive wheelchair basketball is an effective means of comprehensive rehabilitation for war veterans, combining physical recovery with psychosocial support and social integration. Further research should focus on systematising scientific and methodological approaches, evaluating the effectiveness of training programmes, and studying the impact of participation on the social and professional reintegration of veterans.