SOFT SKILLS: генеза феномена та потенціал його формування у дітей старшого дошкільного віку

Abstract

У статті здійснено теоретичний аналіз феномена soft skills як надпрофесійних компетентностей, що забезпечують ефективну соціальну взаємодію, адаптивність, емоційну стійкість, особистісну самореалізацію людини, гармонійний розвиток особистості з акцентом на їх формування у старшому дошкільному віці. Обґрунтовано актуальність раннього розвитку м’яких навичок з огляду на сучасні соціальні й освітні запити, а також ризики недостатньої сформованості соціально-емоційних компетентностей у майбутньому. Розкрито генезу поняття «soft skills» у наукових дослід-женнях, проаналізовано підходи вітчизняних і зарубіжних учених до його трактування та структурування, узагальнено результати емпіричних досліджень, що підтверджують значущість гнучких навичок для успішності навчання й соціальної адаптації. Увагу зосереджено на старшому дошкільному віці як сенситивному періоді первинного становлення базових soft skills: комунікативності, емпатії, відповідальності, ініціативності, здатності до співпраці та саморегуляції. На основі психолого-педагогічних концепцій доведено, що саме ігрова діяльність є провідним середовищем їх розвитку. Окреслено потенціал сюжетно-рольової гри та театралізованої діяльності, які ство-рюють умови для моделювання соціальних ситуацій, активної міжособис-тісної взаємодії, творчого самовираження й засвоєння моральних норм поведінки. А також обґрунтовано педагогічну доцільність цілеспрямо-ваного супроводу ігрової та театралізованої діяльності, зокрема залучення дітей до підготовки декорацій, розподілу ролей і колективного обговорення змісту гри, що сприяє комплексному розвитку м’яких навичок. Зроблено висновок про значний потенціал сюжетно-рольової гри й театралізованої діяльності як ефективних засобів формування soft skills у старших дошкільників та окреслено перспективи подальших досліджень у цьому напрямі.

The article presents a theoretical analysis of the phenomenon of soft skills as supra-professional competencies that ensure effective social interaction, adaptability, emotional resilience, personal self-realization, and harmonious personal development, with a particular focus on their formation in senior preschool age. The relevance of the problem of early development of soft skills is substantiated in the context of contemporary social and educational challenges, and the risks associated with insufficient formation of social and emotional competencies in a child’s later life are outlined. The genesis of the concept of soft skills in scholarly research is explored, and the approaches of domestic and foreign researchers to its interpretation, conceptual content, and structural organization are analyzed. The results of empirical studies confirming the significance of soft skills for academic success, social adaptation, and personal development are summarized. Special attention is paid to senior preschool age as a sensitive period for the initial formation of basic soft skills, including communication, empathy, responsibility, initiative, cooperation, and self-regulation. Based on psychological and pedagogical concepts, it is demonstrated that play-based activity serves as the leading environment for the development of preschool children’s social and emotional competencies. The pedagogical potential of role-playing games and theatrical activities is outlined as effective means of developing soft skills, as they provide opportunities for modeling social situations, active interpersonal interaction, creative self-expression, and the internalization of moral norms of behavior. The expediency of purposeful pedagogical support for play-based and theatrical activities is substantiated, particularly through involving children in preparing scenery, distributing roles, and collectively discussing the content of the play. The article concludes that these types of activities have significant potential for the formation of soft skills in senior preschool children and identifies prospects for further research in this field.