Самооцінювання навчальної діяльності молодших школярів у системі початкової освіти США і Канади

Abstract

У статті наведено аналіз розвитку практики самооцінювання навчальної діяльності у початковій школі США та Канади. Метою статті є аналіз історії впровадження самооцінювання у початковій школі США і Канади, узагальнення результатів наукових досліджень та окреслення перспектив запозичення цього досвіду в Україні. Методи: аналіз наукової літератури, узагальнення та систематизація.Результати. Авторами висвітлено історичні передумови впровадження самооцінювання в освітні системи зазначених країн, починаючи з перших ініціатив кінця ХХ століття, коли в педагогічній думці активно почали обговорюватися концепції саморегульованого навчання, особистісно орієнтованого підходу та залучення учнів до процесів саморефлексії й оцінювання власних результатів. Значну увагу приділено впливу на розвиток самооцінювання освітніх реформ США й Канади – зокрема, законів No Child Left Behind (2002) та Every Student Succeeds Act (2015), які по-різному позначилися на практиці оцінювання учнів. У роботі детально описано сучасні підходи до організації самооцінювання у початкових класах, зокрема використання рубрик, контрольних списків, взаємоперевірки. Окреслено основні виклики самооцінювання: схильність учнів до неточних оцінок (як завищених, так і занижених), необхідність цілеспрямованого навчання дітей самооцінюванню, обмеженість часу та ресурсів у вчителів. Автори звертаються до досвіду подолання цих проблем, зокрема через інтеграцію цифрових технологій (електронні платформи, мобільні додатки, онлайн-щоденники), що дають змогу систематизувати дані самооцінки, підвищувати її об’єктивність і формувати у школярів сталі навички рефлексії. У статті підкреслено значення професійної підготовки вчителів до використання інструментів самооцінювання та сучасних технологій. Висновки. Отримані дані вказують на можливість і доцільність запозичення елементів зарубіжного досвіду для реалізації принципів НУШ, зокрема формування автономії та саморефлексії в учнів. Особливо цінним є поєднання самооцінювання із саморегульованим навчанням як засобу формування ключових компетентностей учнів.

The article analyses the development of self-assessment practices in primary schools in the United States and Canada. The purpose of the study is to analyse the history of self-assessment implementation in primary schools in the United States and Canada, summarise the results of scientific research, and outline the prospects for adopting this experience in Ukraine/ Methods: analysis of scientific literature,,generalisation and systematisation. Results. The authors highlight the historical preconditions for the introduction of self-assessment in the educational systems of these countries, starting with the first initiatives at the end of the 20th century, when pedagogical thoughtbegan to actively discuss the concepts of self-regulated learning, a personality-oriented approach and the involvement of students in the processes of self-reflection and assessment of their own results. Considerable attention is paid to the impact of educational reforms in the United States and Canada on the development of self-assessment, in particular the No Child Left Behind Act (2002) and the Every Student Succeeds Act (2015), which have had different effects on student assessment practices. The work describes in detail modern approaches to organising self-assessment in primary school, in particular the use of rubrics, checklists, and peer review. The main challenges of self-assessment are outlined: students’ tendency to make inaccurate assessments (both overestimated and underestimated), the need for targeted training of children in self-assessment, and the limited time and resources available to teachers. The authors refer to experience in overcoming these problems, in particular through the integration of digital technologies (electronic platforms, mobile applications, online diaries), which make it possible to systematise self-assessment data, increase its objectivity and develop sustainable reflection skills in schoolchildren. The article emphasises the importance of professional training for teachers in the use of self-assessment tools and modern technologies. Conclusions. The data obtained indicate the possibility and feasibility of borrowing elements of foreign experience to implement the principles of NUS, in particular the formation of autonomy and self-reflection in students. Particularly valuable is the combination of self-assessment with self-regulated learning as a means of developing key competencies in students.