Сценічний образ в індійському класичному танці: символіка руху та жесту

Abstract

У статті здійснено аналіз сценічного образу в індійському класичному танці як складної художньо-символічної системи. Розглянуто роль руху та жесту як основних засобів невербальної комунікації, що забезпечують передачу емоційного, міфологічного та філософського змісту танцювальної дії. Особливу увагу приділено жестовій мові мудр і принципам абхінаї як чинникам формування цілісного сценічного образу. Дослідження ґрунтується на поєднанні положень теорії хореографічного мистецтва та концепцій художнього образу в мистецькій освіті. Матеріали статті можуть бути використані в наукових дослідженнях з хореографії та у фаховій підготовці майбутніх хореографів.