Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40003
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorСеменюк, Тетяна-
dc.contributor.authorМороз, Анастасія-
dc.date.accessioned2026-03-20T09:53:36Z-
dc.date.available2026-03-20T09:53:36Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationСеменюк Т., Мороз А. Мовна об’єктивація понятійного складника концепту FRIEDEN у сучасній німецькій мові // Studia Methodologica. Тернопіль ; Кєльце : Гельветика, 2025. Вип. 60. С. 374-383. DOI : https://doi.org/10.32782/2307-1222.2025-60-33uk_UA
dc.identifier.issn2307-1222-
dc.identifier.urihttps://journals.tnpu.ternopil.ua/index.php/sm/issue/view/159-
dc.identifier.urihttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40003-
dc.description.abstractУ статті розглядається понятійний складник концепту FRIEDEN у межах когнітивної лінгвістики. Актуальність теми зумовлюється тим, що концепт FRIEDEN має величезне значення для німецькомовної культури, оскільки він відображає досвід історичних катастроф, суспільних трансформацій і пошуків гармонійного співіснування. Мир у німецькій лінгвокультурі постає не лише як юридично закріплений стан, а й як символ духовної злагоди, внутрішньої безпеки та культурної стабільності. Саме тому вивчення його семантичної структури у словникових джерелах є необхідним кроком для подальшого комплексного аналізу. У дослідженні використано дефініційний метод, що дав змогу зіставити дані сучасних німецьких тлумачних словників (Duden, DWDS, Verben, PONS). Результати аналізу показали, що ядро концепту формують значення, пов’язані з офіційно зафіксованим миром і договірними угодами, які мають політико-правовий характер. Водночас у словниках виразно окреслюються семи, що належать до стану гармонійного співіснування, суспільної згоди й узгодженості інтересів. До периферії потрапляють значення, які хоч і менш поширені, проте демонструють додаткові смислові нашарування: відсутність війни та насильства, а також духовний вимір миру, пов’язаний із релігійним досвідом і відчуттям захищеності у вищій силі. Отримані результати підтвердили багатовимірність концепту FRIEDEN, який поєднує юридичні, політичні, соціальні й релігійно-ціннісні аспекти. Це дає змогу розглядати його не лише як мовну одиницю, що позначає відсутність конфлікту, а й як культурний маркер, який відображає глибинні уявлення німецького суспільства про справедливість, стабільність та безпеку. Перспективним напрямом подальших досліджень є вивчення образного й аксіологічного складників концепту FRIEDEN у німецькомовному публіцистичному дискурсі, де він набуває нових смислових акцентів у зв’язку з актуальними політичними подіями.uk_UA
dc.description.abstractThe article focuses on the conceptual component of the notion FRIEDEN within the framework of cognitive linguistics. The relevance of the study is explained by the fact that the idea of peace has always played a crucial role in German linguoculture, reflecting historical experience, collective memory, and cultural values. In German, FRIEDEN does not simply denote the absence of war or open conflict; it functions as a key cultural symbol, carrying legal, political, social, and spiritual meanings. For this reason, the definitional analysis of its lexical representation in dictionaries becomes an important step towards a broader cognitive and cultural investigation. The methodological basis of the research is the definitional method, which enabled the comparison of dictionary entries from Duden, DWDS, Verben, and PONS. The analysis revealed that the core of the concept consists of meanings associated with a legally secured state of peace, official agreements, and the idea of harmonious coexistence. At the same time, the periphery of the concept is represented by less frequent but significant semantic components, such as the absence of violence and armed conflict, as well as a religious dimension of peace connected with spiritual security and trust in divine protection. The results confirm that FRIEDEN is a multidimensional cognitive construct. It integrates political and juridical aspects with cultural, social, and axiological layers, which distinguishes it from closely related notions like RUHE («calm») or SICHERHEIT («security»). The study demonstrates that peace in German linguoculture should be interpreted not only as a condition of political order but also as a culturally loaded phenomenon, deeply embedded in values, ethical orientations, and collective identity. Future research may concentrate on the figurative and axiological components of FRIEDEN in German publicistic discourse, where the concept undergoes constant semantic shifts under the influence of current political and social events.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherГельветикаuk_UA
dc.subjectконцептuk_UA
dc.subjectкогнітивна лінгвістикаuk_UA
dc.subjectFRIEDENuk_UA
dc.subjectдефініційний аналізuk_UA
dc.subjectсемантичне ядроuk_UA
dc.subjectпериферіяuk_UA
dc.subjectconceptuk_UA
dc.subjectcognitive linguisticsuk_UA
dc.subjectdefinitional analysisuk_UA
dc.subjectsemantic coreuk_UA
dc.subjectperipheryuk_UA
dc.titleМовна об’єктивація понятійного складника концепту FRIEDEN у сучасній німецькій мовіuk_UA
dc.title.alternativeLINGUISTIC OBJECTIVATION OF THE NOTIONAL COMPONENT OF THE CONCEPT FRIEDEN IN MODERN GERMANuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Studia Methodologica. Вип. 60

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
32_SEMENIuK_MOROZ.pdf326,09 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.