Історія самітів НАТО: від Бухарестського до Гаазького саміту (2008–2025 рр.)

Abstract

В статті досліджено історію самітів НАТО останніх років, від саміту 2008 до саміту 2025 року. Саміт НАТО - важлива складова роботи Організації Північноатлантичного договору, де збираються усі члени Альянсу для обговорення та прийняття рішень. Україна є унікальним партнером НАТО, адже також почала брати участь в цих самітах. Після російської агресії в рамках самітів майже кожного року проводилися засідання Комісії Україна - НАТО. Останні два саміти перед російською широкомасштабною війною Комісії на самітах не проводились. Надалі, після агресії 2022 р., засідання відновились, а з 2023 року на Мадридському саміті НАТО провели перше засідання Рада Україна - НАТО. Крім ювілейних самітів, де відзначались круглі дати із заснування Альянсу, і самітів, присвячених внутрішнім справам НАТО, як наприклад, саміти, які організовували після виборів президентів США, для визначення подальшої співпраці Північної Америки і Європи, є багато самітів, щодо яких в України були високі очікування. Саме розумінню того, чи були ті очікування виправданими й присвячено дане дослідження. В статті проаналізовано не лише історію тих численних самітів, а те, що Україна від них отримувала, що очікувала, і як ці саміти готувались. На Бухарестському саміті 2008 року Україна вперше одержала від членів Альянсу запевнення, що місце України в НАТО - у майбутньому. У 2023 році на Мадридському саміті це формулювання повторили, але й не без дипломатичної «боротьби», адже Україна на тлі ескалації російської агресії подавала заявку на пришвид-шений вступ до НАТО. Надалі саміти, хоч і згадували майбутнє України в НАТО, та не акцентували на цьому. В найновітніших самітах НАТО Україна одержала певне фінансування і практичну допомогу, а також відкриття нових інституцій. Це дозволяє зробити висновок, що для України саміти НАТО еволюціонували від символічних заяв про мрію багатьох українців до військово-технічних і політичних практичних результатів.

The article examines the history of NATO summits in recent years, from the 2008 summit to the 2025 summit. A NATO Summit is an important component of the work of the North Atlantic Treaty Organization, where all members of the Alliance gather to discuss and make decisions. Ukraine is a unique NATO partner, as it has also begun participating in these summits. After Russian aggression, meetings of the Ukraine-NATO Commission began to be held almost every year within the framework of the summits. In the two summits before Russia’s full-scale war, the Commission did not convene. Later, after the 2022 aggression, the meetings resumed, and in 2023 at the Madrid NATO Summit, the first meeting of the Ukraine-NATO Council was held. In addition to anniversary summits marking significant dates since the founding of the Alliance, and summits dedicated to NATO’s internal affairs-such as those organized after U.S. presidential elections to define further cooperation between North America and Europe-there were many summits for which Ukraine had high expectations. This study focuses on whether those expectations were justified. The article analyzes not only the history of these numerous summits, but also what Ukraine gained from them, what it expected, and how these summits were prepared. At the 2008 Bucharest Summit, Ukraine for the first time received assurances from Alliance members that Ukraine’s place in NATO lies in the future. In 2023, at the Madrid Summit, this formulation was repeated, though not without diplomatic “struggle,” since against the backdrop of escalating Russian aggression, Ukraine submitted an application for accelerated NATO membership. Later summits, although mentioning Ukraine’s future in NATO, did not emphasize this. At the most recent NATO summits, Ukraine received generous funding and practical assistance, as well as the opening of new institutions. Thus, one can conclude that for Ukraine, NATO summits have evolved from symbolic statements about dream of many Ukrainians to military-technical and political practical results.