Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40156
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorВасилькевич, Ярослава Зіновіївна-
dc.contributor.authorРик, Ганна Сергіївна-
dc.contributor.authorКікінежді, Оксана Михайлівна-
dc.date.accessioned2026-03-31T10:05:17Z-
dc.date.available2026-03-31T10:05:17Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.citationВасилькевич Я. З., Рик Г. С., Кікінежді О. М. Специфіка суб’єктивного благополуччя працівників соціальної сфери в умовах війни // Ментальне здоров’я. Одеса : Гельветика, 2026. Вип. 1. С. 24-32. DOI: https://doi.org/10.32782/3041-2005/2026-1.5uk_UA
dc.identifier.urihttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40156-
dc.description.abstractУ статті представлено результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження специфіки суб’єктивного благополуччя працівників соціальної сфери в умовах повномасштабної війни в Україні. Обґрунтовано актуальність дослідження, що зумовлена зростанням психоемоційного навантаження, професійних стресів і ризиків емоційного вигорання серед фахівців соціономічних професій, які забезпечують надання допомоги вразливим групам населення в умовах війни та соціальної невизначеності. Проаналізовано сучасні вітчизняні та зарубіжні концепції ментального, психологічного та суб’єктивного благополуччя особистості, а також підходи до аналізу професійного стресу. Емпіричне дослідження проведено із соціальними та медичними працівниками центрів надання соціальних послуг. Для діагностики суб’єктивного благополуччя застосовано модифіковану шкалу суб’єктивного благополуччя БіБіСі, яка охоплює показники психологічного благополуччя, фізичного здоров’я та благополуччя, а також міжособистісних стосунків. Рівень стресостійкості визначено за допомогою тесту «Стійкість до стресу». За результатами дослідження встановлено, що загальні середньогрупові показники суб’єктивного благополуччя соціальних і медичних працівників відповідають низькому рівню. Водночас виявлено вищий рівень загального та психологічного благополуччя у підгрупі медичних працівників порівняно із соціальними, тоді як показники фізичного здоров’я та благополуччя дещо вищі у соціальних працівників. Визначено рівень стійкості до стресу, який в обох підгрупах перебуває на середньому рівні, при цьому високі показники частіше представлені у медичних працівників. Підкреслено необхідність розробки цілеспрямованих програм психологічної підтримки та профілактики професійного виснаження працівників соціальної сфери в умовах війни.uk_UA
dc.description.abstractThe article presents the results of a theoretical analysis and an empirical study of the specific features of subjective well-being among social sector employees in the context of the full-scale war in Ukraine. The relevance of the study is substantiated by the increased psycho-emotional burden, professional stress, and heightened risk of emotional burnout among specialists in socionomic professions who provide assistance to vulnerable population groups under conditions of war and social uncertainty. Contemporary national and international concepts of mental, psychological, and subjective well-being, as well as theoretical approaches to the analysis of professional stress, are reviewed. The empirical study was conducted among social and healthcare professionals working in social service provision centers. Subjective well-being was assessed using the modified BBC Subjective Well-Being Scale, which includes indicators of psychological well-being, physical health and well-being, and interpersonal relationships. Stress resilience was measured using the “Stress Resistance” test. The findings indicate that the overall mean group levels of subjective well-being among social and healthcare workers correspond to a low level. At the same time, healthcare professionals demonstrated higher levels of overall and psychological well-being compared to social workers, whereas indicators of physical health and well-being were slightly higher among social workers. The level of stress resilience in both subgroups was found to be moderate, with high levels more frequently observed among healthcare professionals. The necessity of developing targeted psychological support programs and preventive interventions aimed at reducing professional exhaustion among social sector employees in wartime conditions is emphasized.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectсуб’єктивне благополуччяuk_UA
dc.subjectпсихологічне благополуччяuk_UA
dc.subjectфізичне здоров’я та благополуччяuk_UA
dc.subjectстосункиuk_UA
dc.subjectпрофесійний стресuk_UA
dc.subjectпрацівники соціальної сфериuk_UA
dc.subjectsubjective well-beinguk_UA
dc.subjectpsychological well-beinguk_UA
dc.subjectphysical health and well-beinguk_UA
dc.subjectinterpersonal relationshipsuk_UA
dc.subjectprofessional stressuk_UA
dc.subjectsocial sector employeesuk_UA
dc.titleСпецифіка суб’єктивного благополуччя працівників соціальної сфери в умовах війниuk_UA
dc.title.alternativeSPECIFIC FEATURES OF SUBJECTIVE WELL-BEING OF SOCIAL SECTOR EMPLOYEES IN THE CONTEXT OF WARuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Vasylkevych_Ryk_ Kikinezhdi.pdf16,97 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.