Лексико-семантичні засоби концептуалізації війни і миру в українських народних піснях

Abstract

Анотація. Актуальність запропонованого дослідження зумовлена посиленням суспільної уваги до понять війни і миру в національній культурі, а також необхідністю переосмислення фольклорної спадщини як важливого джерела формування мовної картини світу українського народу. Метою статті було виявити та проаналізувати лексико-семантичні засоби, за допомогою яких в українських народних піснях концептуалізуються поняття війни і миру, а також визначити відповідні моделі та смислові опозиції, що формують народні уявлення про ці явища.Матеріалом дослідження послужили українські народні пісні різних історичнихперіодів, у яких репрезентованімотиви боротьби, втрати, надії та відродження.Під час аналізу використанотакі методи та прийоми, якописовий, лексико-семантичного, контекстуального та концептуальногоаналізів, що дало змогу простежити смислові зв’язки між мовними одиницями та культурно-історичним контекстом їх функціонування. У результаті проведених спостереженьзнайшла підтвердження думка, що народна пісня, акумулюючи колективний історичний досвід, відображає не лише подієвий бік воєнної дійсності, а й глибинні екзистенційні переживання, моральні орієнтири та ціннісні установки. Встановлено, що концепт війни в народнопісенній традиції осмислюється як багатовимірне явище, що постає у формах розлуки, смерті, жертовності та морального обов’язку, на відміну від концептумиру як маніфестанта домуі повернення, відновлення порушеної гармонії, загалом життя і надії.Доведено, що опозиція «війна –мир» виступає базовим структурним компонентом народнопісенної картини світу, у межах якогоформуються ціннісні орієнтири та колективні уявлення про історичний шлях українського народу. Перспективи подальших досліджень визначають розширення корпусу аналізованих текстів за рахунок сучасних народних та авторських пісень, зіставлення регіональних фольклорних традицій та вивчення взаємодії фольклорних образів із сучасними медіадискурсами.

Abstract.The relevance of this study is determined by the growing public attention to the concepts of war and peace in national culture and the need to reconsider folklore heritage as an important source for shaping the linguistic picture of the world of the Ukrainian people. The aim of the article is to identify and analyze the lexical-semanticmeans through which the concepts of war and peace are conceptualized in Ukrainian folk songs and to determine the key semantic models and oppositions that shape folk perceptions of these phenomena.The research material consists of Ukrainian folk songs from different historical periods that reflect motifs of struggle, loss, hope, and revival. The study employs descriptive, lexical-semantic, contextual, and conceptual analysis, which allows tracing semantic relations between linguistic units and their cultural and historical context.The results demonstrate that folk songs, accumulating collective historical experience, reflect not only the factual dimension of war but also deep existential experiences, moral values, and ethical orientations. The concept of war is interpreted as a multidimensional phenomenon associated with separation, death, sacrifice, and moral duty, whereas the concept of peace is linked to home and return, restoration of harmony, life, and hope. It is argued that the opposition “war –peace” functions as a fundamental structural element of the folk song picture of the world, shaping value orientations and collective representations of the historical path of the Ukrainian people.Prospects for further research include expanding the corpus of analyzed texts through modern folk and authorial songs, comparative analysis of regional folklore traditions, and the study of interactions between folklore imagery and contemporary media discourses.