Педагогіка невидимих сенсів: когнітивні аспекти формування світогляду студентів у часи техногенних та воєнних викликів

Abstract

У статті осмислюється феномен «педагогіки невидимих смислів» як відповіді на когнітивні та екзистенційні виклики, з якими стикаються сучасні студенти у контексті техногенних трансформацій і воєнної реальності. На основі емпіричного опитування виявлено домінування станів хронічної втоми, емоційного вигорання та зниження мотивації до навчання. Доведено, що за таких умов трансформації зазнають когнітивні процеси: зменшується здатність до концентрації, поглибленого осмислення інформації та критичного мислення, натомість посилюється фрагментарність сприйняття. Обґрунтовано необхідність переорієнтації освітнього процесу на формування внутрішніх смислових структур особистості. Педагогіка невидимих смислів розглядається як інтегративна стратегія, що поєднує когнітивний, емоційний і ціннісний виміри навчання та сприяє відновленню цілісного світогляду студента в умовах нестабільності.

The article examines the phenomenon of the “pedagogy of invisible meanings” as a response to the cognitive and existential challenges faced by modern students in the context of technogenic transformations and wartime reality. Based on an empirical survey, the prevalence of chronic fatigue, emotional burnout, and decreased motivation for learning has been identified. It is argued that under such conditions cognitive processes undergo significant transformations: the ability to concentrate, deeply process information, and think critically declines, while fragmented perception increases. The necessity of reorienting the educational process toward the formation of internal meaning-making structures of the individual is substantiated. The pedagogy of invisible meanings is interpreted as an integrative strategy that combines cognitive, emotional, and value-based dimensions of learning and contributes to restoring a holistic worldview of students in conditions of instability.