Екотуризм у світовому вимірі: історія та перспективи розвитку

Abstract

Екотуризм виник у 1980-х роках, на світанку концепції сталого розвитку, як підхід, спрямований на поєднання туристичної діяльності зі збереженням природи та підтримкою місцевого розвитку. Попри ідею «виграшу для всіх», значення та реальні переваги екотуризму й досі залишаються предметом наукових дискусій. У межах даного дослідження здійснено огляд тридцятирічного масиву наукових праць з проблематики екотуризму з метою виявлення емпіричних доказів його успіхів і невдач. Аналіз літератури засвідчив низку стійких тенденцій. По-перше, екотуризм часто ототожнюють із відпочинком на природі або іншими формами традиційного туризму. По-друге, більшість досліджень зосереджується або на екологічних, або на соціальних наслідках, рідко розглядаючи їх у комплексі. По третє, у наукових роботах бракує даних часових рядів, що ускладнює оцінку впливу екотуризму в динаміці – як на процеси збереження, так і на рівень біорізноманіття, цілісність екосистем, місцеве управління та інші ключові показники. В умовах зростаючого антропогенного тиску на природні території та дику природу постає нагальна потреба у підвищенні аналітичної строгості досліджень екотуризму. У статті запропоновано низку рекомендацій для подальших наукових розвідок, а також концептуальну основу для проєктування досліджень, оцінювання показників впливу та аналізу процесів масштабування екотуристичних практик.

Ecotourism emerged in the 1980s, at the dawn of the concept of sustainable development, as an approach aimed at combining tourism with nature conservation and supporting local development. Despite the idea of a «win-win», the meaning and real benefits of ecotourism still remain the subject of scholarly debate. This study reviews a thirty-year body of scholarly work on ecotourism to identify empirical evidence of its successes and failures. The literature review reveals a number of consistent trends. First, ecotourism is often equated with nature recreation or other forms of traditional tourism. Second, most research focuses on either environmental or social impacts, rarely considering them in combination. Third, the literature lacks time series data, making it difficult to assess the dynamic impact of ecotourism—both on conservation processes and on biodiversity, ecosystem integrity, local governance, and other key indicators. With increasing anthropogenic pressure on natural areas and wildlife, there is an urgent need to improve the analytical rigor of ecotourism research. The article offers a number of recommendations for further scientific exploration, as well as a conceptual framework for designing research, assessing impact indicators, and analyzing the scaling processes of ecotourism practices.