Оптимізація тайм-менеджменту в управлінні науковими проєктами

Abstract

Метою даного дослідження є розробка теоретичних, методологічних положень і практичних рекомен-дацій щодо оптимізації тайм-менеджменту в управлінні науковими проєктами та обґрунтування управлінського інструментарію для раціонального планування часу при виконанні наукових проєктів. Методика дослідження. Вирішення поставлених у статті завдань здійснено за допомогою таких загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: системно-структурного й термінологічного аналізу, групування, систематизації і теоретичного узагальнення, діалектичного підходу. Результати дослідження. Доведено, що важливим завданням для кожного науковця є оптимальний тайм-менеджмент кожного етапу наукового дослідження; ключовим чинником для досягнення цієї мети є чітка структуризація проєкту, календарне планування та моніторинг його виконання на кожній фазі. Визначено етапи процесу тайм-менеджменту при виконанні проєктів: встановлення мети проєкту; визначення етапів виконання; оцінка ресурсного потенціалу для досягнення мети проєкту; встановлення пріоритетів виконання робіт; розробка календарного графіка реалізації проєкту; контроль виконання кожного етапу проєкту. Обґрунтовано переваги застосування мережевого та календарного планування для оперативного опрацювання значних обсягів інформації. Доведено, що наукові проєкти пов’язані з існуванням ризиків, які з певним ступенем вірогідності впливають на їх своєчасне завершення та очікувані результати; визначено види ризиків: фінансові, організаційні, технічні, пов’язані з науковою діяльністю, етичні; визначено характер їх впливу на проєкт. Практичне значення одержаних результатів. У статті запропоновано застосовувати метод критичного шляху для мінімізації тривалості проєкту. Доведено, що визначення резерву часу як різниці між ранніми й пізніми термінами початку й завершення проєкту дає можливість змістити виконання певних фаз проєкту без істотних порушень строків його завершення. Обґрунтовано, що задля усунення негативного впливу ризиків доцільно впроваджувати заходи щодо управління ними, зокрема: попередній аналіз ризиків; розробка плану управління ризиками; своєчасне реагування на виникнення загроз; страхування ризиків. Основні наукові положення статті можна використовувати у процесі реалізації низки наукових проєктів наукових установ та у практиці діяльності вітчизняних підприємств.

The purpose of this study is to develop theoretical, methodological provisions and practical recommendations for optimizing time management in scientific project management and to substantiate management tools for rational time plan-ning when implementing scientific projects. Research methodology. The tasks set in the article were solved using the following general scientific and special research methods: system-structural and terminological analysis, grouping, systematization and theoretical generalization, dialectical approach. Research results. It is proven that an important task for every scientist is op-timal time management of each stage of scientific research; the key factor for achieving this goal is a clear structuring of the project, calendar planning and monitoring of its implementation at each phase. The stages of the time management process when implementing projects are determined: setting the project goal; determining the stages of implementation; assessing the resource potential to achieve the project goal; setting priorities for work implementation; development of a project implementa-tion schedule; control of the implementation of each stage of the project. The advantages of using network and calendar plan-ning for the operational processing of significant amounts of information are substantiated. It is proven that scientific projects are associated with the existence of risks that, with a certain degree of probability, affect their timely completion and expected results; the types of risks are determined: financial, organizational, technical, related to scientific activities, ethical; the nature of their impact on the project is determined. The practical significance of the results obtained. The article proposes to apply the critical path method to minimize the duration of the project. It is proven that determining the time reserve as the difference between the early and late start and finish dates of the project makes it possible to shift the implementation of certain phases of the project without significant violations of its completion dates. It is substantiated that in order to eliminate the negative impact of risks, it is advisable to implement measures to manage them, in particular: preliminary risk analysis; development of a risk management plan; timely response to threats; risk insurance. The main scientific provisions of the article can be used in the implementation of a number of scientific projects of scientific institutions and in the practice of domestic enterprises.