Проблема зіткнення національних світоглядів у процесі інтерпретації Біблійних текстів

Abstract

У статті порушується проблема складності перекладу біблійних текстів з огляду на віддаленість мов та світоглядних домінант оригіналу і цільового тексту. Ґрунтуючись на герменевтичній методології, автори окреслюють основні площини, в яких може вини- кати конфлікт інтерпретацій: протистояння орієнтального і окцидентального типів мислення, синкретичної та аналітичної систем мови; світоглядні відмінності, породжені географічним середовищем, історичним розвитком народів, відмінностями типів культур і т.д. Текст Святого Письма розглядається як багатокультурний, який формувався в різні історичні епохи, фіксуючи різноетнічні впливи з нашаруванням культурно-історичних практик, що найбільше втілилося у двоскладовій структурі — Старого і Нового Заповітів. Понад двотисячолітня історія перекладу Біблії національними мовами розширює і ускладнює її внутрішній діалогізм, що вступає у взаємодію з різномовними, різнокультурними різнорелігійними світоглядними система- ми, на які здійснюється переклад, і які стають новими координатами сприймання і розуміння сакральних текстів. Найбільше це виявляється у несумісності з дуже віддаленими від біблійного національними світоглядами. Аспекти конфлікту інтерпретацій підтверджуються конкретними прикладами часткової або повної неперекладності окремих фрагментів біблійних текстів. Утверджується думка про важливість сприймання мови Святого Письма як складної семіотичної системи, де духовні сенси домінують над буквальним значенням слів і фраз. Тому пріоритетом подальшого дослідження в гуманітарному дискурсі бачиться вивчення семіосфери Біблії в її проєкції на національні світоглядні картини світу.

The article raises the problem of the complexity of translating biblical texts due to the distance between the languages and worldview dominants of the original and target texts. Based on hermeneutic methodology, the authors outline the main areas in which a conflict of interpretations may arise: the opposition of oriental and occidental types of thinking, syncretic and analytical systems of language; worldview differences generated by the geographical environment, historical development of peoples, differences in types of cultures, etc. The text of the Holy Scripture is considered multicultural, formed in different historical eras, recording multi-ethnic influences with a layering of cultural and historical practices, which is most embodied in the two-part structure of the Old and New Testaments. The more than two thousand-year history of translating the Bible into national languages expands and complicates its internal dialogism, which interacts with multilingual, multi-cultural, and multi-religious worldview systems into which the translation is made, and which become new coordinates for perceiving and understanding sacred texts. This is most evident in the incompatibility with national worldviews that are very distant from the biblical one. Aspects of the conflict of interpretations are confirmed by specific examples of partial or complete untranslatability of separate fragments of biblical texts. There is confirmed the idea of the importance of perceiving the language of the Holy Scriptures as a complex semiotic system, where spiritual meanings dominate over the literal meaning of words and phrases. Therefore, the priority of further research in the humanitarian discourse is the study of the semiosphere of the Bible in its projection onto national worldviews.