Мова української діаспори в сучасному комунікативному просторі Турецької Республіки

Abstract

Дисертаційну роботу присвячено інтегральному аналізові мови української діаспори в комунікативному просторі Турецької Республіки на перетині наукових парадигм синхронної соціолінгвістики і міграційної лінгвістики. Актуальність студіювання мовного портрета української діаспори детермінували такі інтралінгвальні та екстралінгвальні чинники: 1) типологічна відстань між українською і турецькою мовами (українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї і є флективною мовою, а турецька мова належить до тюркської сім’ї і є аглютинативною мовою); 2) функціонування української мови в діаспорному середовищі в умовах постійної взаємодії з іншими мовами; 3) створення офіційних діаспорних осередків українців у Туреччині в 2014 році, пов’язане з акціями-майданами для підтримки євроінтеграційного шляху України, а також ізанексією Криму; 4) повномасштабне вторгнення РФ в Україну, яке зумовило нову хвилю еміграції українців. Джерельною базою дослідження слугують матеріали учасницького та зовнішнього спостереження, у якому була безпосередньо задіяна авторка (участь у понад 100 заходах культурно-релігійного та освітнього характеру в Турецькій Республіці упродовж 2018–2025 рр.), контент сторінок української діаспори на платформах «Фейсбук», «Інстаграм», «Тікток», «Телеграм» (73 позиції), матеріали аудіогідів у музеях Туреччини, результати анкетування 658 діаспорян (упродовж 2023 р.), 21 мовна біографія, записана у форматі глибинних напівструктурованих інтерв’ю (упродовж 2024–2025 рр.). Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що в ній уперше в українському мовознавстві здійснено інтегральне дослідження мови української діаспори в Туреччині; виявлено та описано типи мовних траєкторій представників діаспори; з’ясовано розрив між мовною ідентифікацією та фактичною мовною поведінкою українців у Туреччині; доведено вплив повномасштабного вторгнення РФ в Україну 2022 року на трансформацію мовної свідомості представників діаспори; проаналізовано функціонування мови в середовищі полілінгвізму та значної мовної відстані; описано критичні виклики щодо міжпоколіннєвої трансляції мови.

The dissertation is devoted to an integral analysis of the language of the Ukrainian diaspora in the communicative space of the Turkish Republic at the intersection of the scientific paradigms of synchronic sociolinguistics and migration linguistics. The relevance of studying of the Ukrainian diaspora’s linguistic portrait is determined by the following intralingual and extralingual factors: 1) the typological distance between the Ukrainian and Turkish languages (Ukrainian belongs to the Indo-European language family and is a fusional language, whereas Turkish belongs to the Turkic family and is an agglutinative language); 2) the functioning of the Ukrainian language in a diaspora environment under conditions of constant interaction with other languages; 3) the establishment of official Ukrainian diaspora organizations in Türkiye in 2014, connected with the Maidan protests in support of Ukraineʼs Euro-integration course, as well as the occupation of Crimea; 4) Russiaʼs full-scale war against Ukraine, which prompted a new wave of Ukrainian emigration. The source base of the study comprises materials from participant and external observation in which the author was directly involved (participation in over 100 cultural, religious, and educational events in the Republic of Türkiye during 2018–2025), content from Ukrainian diaspora pages on the platforms Facebook, Instagram, TikTok, and Telegram (73 items), materials from audio guides in Turkish museums, the results of a survey of 658 diaspora members (conducted in 2023), and 21 language biographies recorded as in-depth semi-structured interviews (2024–2025). The scientific novelty of the dissertation lies in the fact that it is the first study in Ukrainian linguistics to provide an integrated investigation of the language of the Ukrainian diaspora in Türkiye; to identify and describe the types of language trajectories of diaspora members; to reveal the gap between language identification and the actual language behavior of Ukrainians in Türkiye; to demonstrate the impact of Russiaʼs full-scale war against Ukraine in 2022 on the transformation of the language consciousness of diaspora members; to analyze the functioning of language in a multilingual environment with significant linguistic distance; and to describe the critical challenges of intergenerational language transmission.