Українська головна визвольна рада: структура, політична програма

Abstract

Метою статті є всебічний аналіз передумов створення Української Головної Визвольної Ради з акцентом на особливості її структури та політичної програми, яка формувалася в умовах воєнно-політичних викликів середини ХХ ст. Методологія дослідження базується на заса дах історизму, об’єктивності та системного підходу до аналізу структури та політичної програми Української Головної Визвольної Ради. Також використано комплекс загальнонаукових і спеціально-іс торичних методів, зокрема аналізу та синтезу, порівняльно-історичного, проблемно-хронологічного, а застосування структурно-функціонального методу дозволило охарактеризувати внутрішню орга нізацію УГВР та її роль у координації визвольного руху. Важливе місце посідає джерелознавчий ана ліз програмних документів УГВР, серед яких – «Універсал УГВР» та «Платформа УГВР», що дозво ляє реконструювати ідеологічні засади організації. Висновки. Встановлено, що Українська Головна Визвольна Рада починаючи із 1944 р. функціонувала як понадпартійний координаційний центр україн ського визвольного руху, об’єднуючи представників різних політичних середовищ на основі спільної про грамної платформи та мети – боротьби за державну незалежність. Показано, що процес її створення відбувався в умовах політичної фрагментації, ідеологічної поляризації та конкуренції за лідерство, що суттєво ускладнювало консолідацію українських сил і зумовлювало обмежену підтримку з боку окре мих політичних груп. Доведено, що програмні документи УГВР відображали синтез націоналістич ної ідеології з демократичними цінностями, зокрема ідеями прав людини, політичного плюралізму та соціальної справедливості. Обґрунтовано, що діяльність УГВР була спрямована на внутрішню коор динацію визвольної боротьби, а також репрезентацію українського питання на міжнародній арені як складової значно ширшої боротьби поневолених народів. Узагальнено, що УГВР стала важливим етапом у розвитку української політичної думки та практики державотворення в умовах війни / окупації.

The aim of the article is to provide a comprehensive analysis of the prerequisites for the establishment of the Ukrainian Supreme Liberation Council, with a focus on the peculiarities of its structure and political program formed under the military and political challenges of the mid-twentieth century. The research methodology is based on the principles of historicism, objectivity, and a systematic approach to the analysis of the structure and political program of the Ukrainian Supreme Liberation Council. A set of general scientific and special historical methods was applied, including analysis and synthesis, comparative-historical and problem-chronological approaches, while the structural-functional method made it possible to character ize the internal organization of the UGVR and its role in coordinating the liberation movement. An important place is occupied by the source-based analysis of the UGVR’s program documents, including the «Universal of the UGVR» and the «Platform of the UGVR», which enables the reconstruction of the organization’s ideological foundations. Conclusions. It has been established that since 1944 the Ukrainian Supreme Liberation Council functioned as a supra-party coordinating center of the Ukrainian liberation movement, uniting repre sentatives of various political environments on the basis of a common program and the goal of achieving state independence. It has been shown that its formation took place under conditions of political fragmentation, ideological polarization, and competition for leadership, which significantly complicated the consolidation of Ukrainian forces and resulted in limited support from certain political groups. It has been proven that the pro gram documents of the UGVR reflected a synthesis of nationalist ideology with democratic values, including human rights, political pluralism, and social justice. It has been substantiated that the activities of the UGVR were aimed both at internal coordination of the liberation struggle and at representing the Ukrainian issue in the international arena as part of the broader struggle of oppressed nations. It has been generalized that the UGVR became an important stage in the development of Ukrainian political thought and the practice of state-building under conditions of war and occupation.