Політичні трансформації в Угорщині у 1932–1936 роках: формування уряду Дюли Ґембеша

Abstract

Мета дослідження – проаналізувати процес формування уряду Дюли Ґембеша та з’ясувати особливості трансформації політичної системи Угорщини у 1932–1936 роках в умовах соці ально-економічної кризи та еволюції режиму регента Міклоша Горті. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових і спеціальних історичних методів. У роботі засто совано принципи історизму, об’єктивності та системності, а також історико-генетичний, про блемно-хронологічний, порівняльний та аналітичний методи, що дозволило простежити політичні передумови приходу Д. Ґембеша до влади, формування складу його уряду та основні напрями урядової політики. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі політичної ситуації в Угор щині на початку 1930-х років, з’ясуванні ролі уряду Д. Ґембеша у процесах реформування державного управління та розкритті особливостей взаємин між прем’єр-міністром, регентом, парламентом і консервативними політичними колами. У статті також розглянуто вплив економічної кризи та міжнародних чинників на формування внутрішньої політики угорського уряду. Висновки. Дослідження показало, що формування уряду Д. Ґембеша відбулося в умовах глибо кої політичної та економічної кризи на початку 1930-х років, що вимагало від правлячих кіл режиму М. Горті пошуку нових методів стабілізації держави. Призначення Д. Ґембеша стало компромісом між різними політичними групами, що визначило суперечливий характер його урядової діяльності. Прем’єр-міністр прагнув розширити соціальну базу влади, модернізувати політичну систему та поси лити роль виконавчої влади, одночасно зберігаючи основи існуючого режиму. Його політика поєдну вала реформаторські декларації з тенденціями до централізації управління і посилення авторитарних елементів влади. Разом з тим значний вплив консервативної еліти та необхідність дотримання політичного компромісу обмежували можливості реалізації більш радикальних перетворень. У підсумку діяльність уряду Д. Ґембеша стала важливим етапом еволюції політичної системи Угорщини в міжвоєнний період.

The purpose of the study Objective is to analyze the process of forming the government Gyula Gömbös and to identify the features of the transformation of the political system of Hungary in 1932–1936 in the context of the socio-economic crisis and the evolution of Regent Miklós Horthy’s regime. The research methodology is based on the use of general scientific and special historical methods. The work applies the principles of historicism, objectivity and systematicity, as well as historical-genetic, problem-chronological, comparative and analytical methods, which allowed us to trace the political prerequisites for Gyula Gömbös rise to power, the formation of his government and the main directions of government policy. The scientific novelty of the study lies in the comprehensive analysis of the political situation in Hungary in the early 1930s, the clarification of the role of the government of Gyula Gömbös in the processes of reforming public adminis tration and the disclosure of the peculiarities of the relationship between the Prime Minister, the Regent, the Parliament and conservative political circles. The article also examines the impact of the economic crisis and international factors on the formation of the domestic policy of the Hungarian government. Conclusions. The study showed that the formation of the government of Gyula Gömbös took place in conditions of a deep political and economic crisis in the early 1930s, which required the ruling circles of the M. Horthy regime to search for new methods of stabilizing the state. The appointment of Gyula Gömbös was a compromise between different political groups, which determined the contradictory nature of his government activities. The Prime Minister sought to broaden the government’s social base, modernize the political system and strengthen the role of the executive, while preserving the foundations of the existing regime. His policies combined declarations of reform with a tendency towards centralizing control and reinforcing the authoritar ian elements of the government. At the same time, the considerable influence of the conservative elite and the need to maintain political compromise limited the scope for implementing more radical reforms. Ultimately, the policies of Gyula Gömbös government marked an important stage in the evolution of Hungary’s political system during the interwar period.