Ґенеза історіографічного образу Петра Конашевича-Сагайдачного в українській історіографії XIX–XX ст.

Abstract

У кваліфікаційній роботі здійснено комплексне дослідження процесу формування історіографічного образу гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного в українській історичній науці XIX–XX ст. Проаналізовано основні напрями та етапи вивчення постаті Сагайдачного в українській історіографії; охарактеризовано стан наукової розробки проблеми та специфіку джерельної бази дослідження. Особливу увагу приділено висвітленню образу гетьмана у працях представників романтичного, народницького, державницького, діаспорного та радянського напрямів історіографії. У центрі історіографічного аналізу постали праці таких дослідників, як Михайло Максимович, Володимир Антонович, Михайло Грушевський, Дмитро Яворницький, Іван Крип’якевич, Дмитро Дорошенко, Михайло Антонович, Володимир Голобуцький та Кость Гуслистий. Простежено еволюцію оцінок діяльності Петра Конашевича-Сагайдачного залежно від методологічних підходів, політичних обставин та ідеологічного контексту різних історіографічних шкіл. У роботі реконструйовано процес формування образу Сагайдачного як одного з провідних героїв української історії та національної пам’яті. Подано цілісну оцінку місця і ролі постаті гетьмана в українському історіографічному процесі XIX–XX ст.

The bachelor’s thesis presents a comprehensive study of the formation of the historiographical image of Hetman Petro Konashevych-Sahaidachny in Ukrainian historical scholarship of the 19th–20th centuries. The main directions and stages of studying the figure of Sahaidachny in Ukrainian historiography are analyzed; the state of scientific research on the problem and the specificity of the source base are characterized. Special attention is paid to the representation of the hetman’s image in the works of representatives of the romantic, populist, statist, diaspora, and Soviet historiographical schools. The historiographical analysis focuses on the works of such scholars as Mykhailo Maksymovych, Volodymyr Antonovych, Mykhailo Hrushevskyi, Dmytro Yavornytskyi, Ivan Krypiakevych, Dmytro Doroshenko, Mykhailo Antonovych, Volodymyr Holobutskyi, and Kost Huslystyi. The evolution of assessments of Petro Konashevych-Sahaidachny’s activity depending on methodological approaches, political circumstances, and ideological contexts of various historiographical schools is traced. The thesis reconstructs the process of shaping the image of Sahaidachny as one of the leading heroes of Ukrainian history and national memory. A holistic assessment of the place and role of the hetman in the Ukrainian historiographical process of the 19th–20th centuries is provided.