Особливості становлення самооцінки дітей молодшого шкільного віку

Abstract

У курсовій роботі здійснено теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження особливостей становлення самооцінки дітей молодшого шкільного віку в процесі навчальної діяльності. Розкрито психологічний зміст самооцінки як складного утворення самосвідомості, що відображає ставлення дитини до власних можливостей, навчальних досягнень, особистісних якостей і соціального становища серед однолітків. Проаналізовано основні види, рівні та структурні компоненти самооцінки, визначено соціально-психологічні чинники її формування в молодшому шкільному віці, зокрема стиль сімейного виховання, розвиток рефлексії, спілкування з ровесниками, відчуття навчальної компетентності та характер оцінювальної діяльності вчителя. У роботі окрему увагу приділено ролі навчальної діяльності у становленні самооцінки молодшого школяра, оскільки саме в початковій школі дитина починає співвідносити власні зусилля, успіхи, труднощі та оцінки дорослих із уявленням про себе. Емпіричне дослідження проведено на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 міста Києва. Вибірку становили 70 учнів 2-4 класів віком від 7 до 10 років. Для діагностики використано методики «Який Я?» Р. С. Немова, Дембо - Рубінштейн у модифікації А. М. Прихожан, «Сходинки» С. Якобсон і В. Щур, «Дерево» Д. Лампена в адаптації Л. П. Пономаренко та методику «Визначення емоційного рівня самооцінки» А. В. Захарової. За результатами дослідження встановлено, що становлення самооцінки молодших школярів має виразну залежність від навчального досвіду, характеру педагогічного оцінювання, рівня підтримки з боку дорослих і соціального прийняття в учнівському колективі. Практичне значення роботи полягає в розробленні психолого-педагогічних рекомендацій для педагогів, спрямованих на підтримку адекватної самооцінки дітей, зниження тривожності, розвиток рефлексії та формування позитивного ставлення до навчальної діяльності.

The course paper provides a theoretical substantiation and an empirical study of the peculiarities of self-esteem formation in primary school children in the process of learning activity. The psychological content of self-esteem is examined as a complex component of self-consciousness that reflects a child’s attitude toward personal abilities, learning achievements, individual qualities and social position among peers. The paper analyzes the main types, levels and structural components of self-esteem and identifies the socio-psychological factors influencing its development in primary school age, including family upbringing style, the development of reflection, communication with peers, the sense of learning competence and the nature of the teacher’s evaluative activity. Particular attention is paid to the role of learning activity in the formation of self-esteem in primary school children, since at this age children begin to correlate their efforts, achievements, difficulties and adults’ evaluations with their self-image. The empirical study was conducted at Secondary School No. 7 in Kyiv. The sample consisted of 70 pupils of the 2nd-4th grades aged from 7 to 10 years. The diagnostic tools included R. S. Nemov’s «What Am I Like?» method, the Dembo-Rubinstein self-esteem technique modified by A. M. Prikhozhan, the «Ladder» technique by S. Jakobson and V. Shchur, D. Lampen’s «Tree» technique adapted by L. P. Ponomarenko, and A. V. Zakharova’s method for determining the emotional level of self-esteem. The results of the study indicate that the formation of self-esteem in primary school children depends significantly on learning experience, the character of pedagogical evaluation, the level of adult support and social acceptance within the class group. The practical significance of the paper lies in the development of psychological and pedagogical recommendations for teachers aimed at supporting adequate self-esteem in children, reducing anxiety, developing reflection and forming a positive attitude toward learning activity.