Трансформація мовної освіти України у світлі комплементарного тому Загальноєвропейських рекомендацій із мовної освіти (2020)

Abstract

У статті проаналізовано Комплементарний том Загальноєвропейських реко мендацій із мовної освіти 2020 р. (далі – CEFR CV (2020)), що репрезентує якісно новий підхід до мовної освіти у Європі. Здійснено порівняльний аналіз попере дньої (2001) та оновленої (2020) версій CEFR, а також їхнього впливу на європей ську та українську системи мовної підготовки. Підкреслено, що CEFR CV (2020) не є доповненням до редакції 2001 р., а постає як методологічна переорієнта ція, що передбачає нову філософію мовного навчання: формування користувача мови як автономного соціального агента, здатного взаємодіяти в міжкультурному середовищі та здійснювати ефективну комунікацію в реальному і цифровому просторах. Показано, що завдяки CEFR CV (2020) кардинально змінено підхід до мовної освіти: на перший план виведено не ідеальне володіння мовою, а здат ність до ефективної міжособистісної, міжкультурної та цифрової комунікації. У роботі окреслено поточний стан упровадження CEFR CV (2020) в україн ську освітню практику; акцентовано на тому, що його застосування стикається з низкою викликів, які ускладнюють модернізацію мовної освіти. Описано сучасні українські наукові джерела, які враховують частково (не забезпечуючи повно цінну імплементацію) або повністю положення CEFR CV (2020). Чітко розмежо вано статус двох послідовних редакцій CEFR CV (попередньої (2018) та фіналь ної (2020)) у наукових дослідженнях. Обґрунтовано, що ефективне використання Комплементарного тому потребує комплексного оновлення освітньої політики, типових навчальних програм, системи оцінювання, підготовки викладачів тощо. Перспективними напрямами досліджень визначено локалізацію дескрипторів, створення адаптивних навчальних ресурсів, інтеграцію міжкультурної медіа ції та формування єдиної української шкали рівнів іншомовної компетентності. Подальші дослідження мають бути спрямовані на розроблення україномовного перекладу документа і створення нових форматів професійної підготовки викла дачів.

The article examines the Companion Volume to the Common European Framework of Reference for Languages (2020) (hereinafter, CEFR CV), which represents a qualitatively new approach to language education in Europe. A comparative analysis is undertaken between the original CEFR version (2001) and the updated edition (2020) is conducted, with a particular focus on their influence on both European and Ukrainian systems of language education. It is emphasized that the CEFR CV (2020) should not be interpreted as a mere supplement to the 2001 document, but rather as a methodological reorientation that introduces a new philosophy of language learning: the formation of the language user as an autonomous social agent capable of interacting in intercultural contexts and engaging in effective communication in both real-life and digital environments. The study demonstrates that, with the introduction of the CEFR CV, the focus of language education has shifted fundamentally – from idealized language proficiency toward the ability to communicate effectively in interpersonal, intercultural, and digital domains. The paper outlines the current state of implementation of the CEFR CV (2020) in Ukrainian educational practice and highlights a number of challenges that hinder the modernization of language education. Contemporary Ukrainian scholarly sources are evaluated, including those that either partially incorporate the provisions of the CEFR CV (without ensuring their full implementation) or engage with them comprehensively. A clear distinction is drawn between the two successive editions of the CEFR Companion Volume – the preliminary version (2018) and the final official version (2020) – as reflected in academic research. It is argued that the effective use of the Companion Volume requires systemic overhaul of educational policies, standard curricula, assessment systems, and teacher education frameworks. Prospective directions for further research include the localization of CEFR descriptors, the development of adaptive learning resources, the integration of intercultural mediation, and the establishment of a unified national scale of foreign language proficiency levels in Ukraine. Future studies should also focus on the preparation of an official Ukrainian-language translation of the document and the development of new formats for the professional training of language teachers.