PRAXISORIENTIERTER DAZ UNTERRICHT FÜR UKRAINISCHE GEFLÜCHTETE SCHÜLER (PROBLEME UND LÖSUNGEN)

Abstract

In den letzten Jahren wurden in der Methodik und Didaktik des Deutschen als Fremd- und Zweitsprache (DaF/DaZ) verschiedene Ansätze zur Förderung des Spracherwerbs intensiv diskutiert. Es stellt sich jedoch die Frage, wie diese Ansätze unter den Bedingungen erzwungener Migration funktionieren, wenn Lernende ihr Herkunftsland infolge eines Krieges verlassen mussten. Die Relevanz der Studie ergibt sich aus der Notwendigkeit, ukrainische geflüchtete Schüler:innen an neue sprachliche, kulturelle und schulische Kontexte anzupassen, die mit erheblichen psychischen Belastungen und dem Verlust gewohnter Lern- und Lebensstrukturen verbunden sind. Der Beitrag zeigt, dass ein erfolgreicher Zweitspracherwerb ohne Berücksichtigung des psychischen Zustands der Lernenden sowie ihrer Bedürfnisse nach Sicherheit, Stabilität, klaren Strukturen und vertrauensvollen Beziehungen zur Lehrkraft nicht möglich ist. Auf der Grundlage praktischer Erfahrungen im Unterricht mit ukrainischen Schüler:innen in Vorbereitungs- und Förderklassen in Deutschland wird praxisorientiertes Lernen als zentraler didaktischer Ansatz analysiert. Besondere Aufmerksamkeit gilt handlungsorientierten Lernformen wie Projektarbeit, kreativen Aufgaben, Rollenspielen, der Arbeit mit adaptierter Literatur und authentischen Videomaterialien sowie der Einbindung außerschulischer Lernorte (Museen, Kino, kulturelle Angebote). Diese Lernarrangements schaffen authentische Sprechanlässe, reduzieren Sprachängste, fördern intrinsische Motivation und stärken das Gefühl sozialer Zugehörigkeit. Hervorgehoben wird zudem die zentrale Rolle der Lehrkraft bei der Gestaltung eines sprachsensiblen und unterstützenden Lernumfelds. Die Ergebnisse können zur Weiterentwicklung der DaZ-Didaktik und zur Förderung nachhaltiger Integrationsprozesse im schulischen Kontext beitragen.

Останніми роками у галузі методики та дидактики німецької як іноземної та дру гої мови (DaF/DaZ) активно обговорюються різні підходи, що сприяють ефектив ному засвоєнню мови. Проте постає питання, як ці підходи працюють у ситуації, коли учні нещодавно були змушені залишити свою країну через війну. Актуаль ність дослідження зумовлена необхідністю адаптації українських учнів-біженців до нових мовних, культурних і освітніх реалій країни перебування, що супро воджується значними психоемоційними навантаженнями та порушенням звич них життєвих і навчальних стратегій. У статті підкреслюється, що ефективне навчання німецькій як другій мові (DaZ) неможливе без урахування психоемоцій ного стану дітей, потреби у стабільності, безпеці, чітких правилах і довірливих стосунках із педагогом. На основі практичного досвіду роботи з українськими учнями у підготовчих та підтримувальних DaZ-класах у Німеччині проаналізо вано ефективність практично-орієнтованого навчання як провідного дидактич ного принципу. Особливу увагу приділено таким формам роботи, як проєктна діяльність, творчі завдання, рольові ігри, використання адаптованої літератури та автентичних відеоматеріалів, а також залучення позашкільних освітніх про сторів (музеїв, кіно, культурних заходів). Показано, що такі навчальні сценарії створюють умови для автентичної мовленнєвої практики, сприяють зниженню мовленнєвої тривожності, активізації внутрішньої мотивації та формуванню від чуття соціальної включеності. Особлива увага у процесі мовного розвитку та у створенні мовно-чутливого навчального середовища приділяється ролі вчителя. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення методики викладання німецької мови як другої у роботі з дітьми-біженцями, а також для розробки ефективних моделей їхньої довготривалої інтеграції у шкільну систему країни перебування.

In recent years, a wide range of approaches in the methodology and didactics of German as a Foreign and Second Language (DaF/DaZ) have been extensively discussed with regard to effective language acquisition. However, the question remains how these approaches function in contexts of forced migration, when learners have been compelled to leave their home country due to war. The relevance of this study lies in the need to facilitate the adaptation of Ukrainian refugee students to new linguistic, cultural, and educational environments, which are often characterized by significant psychological stress and the disruption of established learning and life routines. The article argues that successful second language acquisition cannot be achieved without taking into account learners’ emotional condition, as well as their need for safety, stability, clear structures, and trust-based relationships with teachers. Drawing on practical teaching experience with Ukrainian students in preparatory and support DaZ classes in Germany, practice oriented learning is examined as a key didactic principle. Particular attention is paid to action-oriented learning formats, including project-based work, creative tasks, role-play, the use of adapted literature and authentic audiovisual materials, as well as the integration of extracurricular learning environments (e.g., museums, cinema, and cultural activities). These learning scenarios provide authentic communicative contexts, reduce language anxiety, enhance intrinsic motivation, and foster a sense of social belonging. Furthermore, the central role of the teacher in creating a language sensitive and supportive learning environment is emphasized. The findings contribute to the further development of DaZ pedagogy and to the design of sustainable models for the long-term integration of refugee students into the school system.