Відокремлені члени речення в художньо мудискурсі: граматико-функційний аспект

Abstract

Стаття присвячена розгляду лінгвістичної природи, типології та вживання відокремлених членів речення в художньому дискурсі. Дослідження здійснено на матеріалі прозових творів сучасних українських письменників: Макса Кідрука, Володимира Лиса та Андрія Кириченка. Актуальність дослідження полягає у здійсненні комплексного лінгвістичного аналізу відокремлених членів речення в художньому дискурсі та розгляді їх вживання у різних письменницьких ідіостилях. Крім того, мовостиль сучасних прозаїків Макса Кідрука, Володимира Лиса та Андрія Кириченка поки що ґрунтовно ще не досліджено. Мета статті – здійснити структурно-граматичний аналіз відокрем-лених членів речення у прозовій мові, охарактеризувати особливості їх уживання та функції в художніх текстах. Для реалізації зазначеної мети поставлено такі завдання: 1) виявити відокремлені члени речення у прозових творах Макса Кідрука, Володимира Лиса та Андрія Кириченка; 2) описати структурно-граматичну типологію зафіксованих відокремлень; 3) з’ясувати умови відокремлень виявлених відокремлених конструкцій; 4) розглянути стилістичні навантаження відокремлень та особливості їх уживання різними авторами. У результаті здійсненого дослідження виявлено, що відокремлення є поширеним ускладнювальним компонентом реченнєвих структур у прозовій мові. Помічено, що письменники вживають різні види відокремлених членів речення: означення, прикладки, додатки, обставини, уточнювальні члени. З’ясовано, що відокремлені означення, обставини, уточнювальні члени речення широко представлені у прозовій мові; додатки і прикладки – рідко. Як засвідчив здійснений аналіз, письменники вживають відокремлені конструкції з метою уточнення, конкретизації описуваних явищ, обставин, ситуацій. Із застосуванням кількісного підходу до аналізу вживання відокремлених другорядних членів речення зафіксовано, що письменники не однаково вживають ці компоненти. Так, Макс Кідрук найчастіше вживає відокремлені обставини; у творах Володимира Лиса виявлено велику кількість відокремлених обставин, означень і прикладок; широкий спектр відокремлених означень, обставин, уточнювальних членів речення представлено у прозі Андрія Кириченка. У художньому дискурсі відокремлені другорядні члени речення містять додаткове смислове навантаження; як правило, вони виконують доповнювальну та уточнювальну роль.

The article is devoted to the consideration of the linguistic nature, typology and use of single members of a sentence in artistic discourse. The research was carried out on the material of prose works of modern Ukrainian writers: Max Kidruk, Volodymyr Lys and Andriy Kyrychenko. The relevance of the research lies in the implementation of a comprehensive linguistic analysis of single members of a sentence in artistic discourse and the consideration of their use in various writing idiostyles. In addition, the speech style of modern prose writers Max Kidruk, Volodymyr Lys and Andriy Kyrychenko has not yet been thoroughly studied. The purpose of the article is to carry out a structural and grammatical analysis of single members of a sentence in prose, to characterize the features of their use and function in artistic texts. To achieve this goal, the following tasks were set: 1) to identify isolated sentence members in the prose works of Max Kidruk, Volodymyr Lys and Andriy Kyrychenko; 2) to describe the structural and grammatical typology of the recorded isolations; 3) to clarify the conditions of isolation of the identified isolated constructions; 4) to consider the stylistic loads of isolations and the features of their use by different authors. As a result of the research, it was found that isolation is a common complicating component of sentence structures in prose. It was noted that writers use different types of isolated sentence members: definitions, adverbs, adverbs, circumstances, and qualifying members. It was found that isolated definitions, circumstances, and qualifying members of the sentence are widely represented in prose; adverbs and adverbs are rare. As the analysis has shown, writers use separate constructions in order to clarify and specify the described phenomena, circumstances, and situations. Using a quantitative approach to the analysis of the use of separate secondary members of a sentence, it was noted that writers do not use these components equally. Thus, Max Kidruk most often uses separate circumstances; a large number of separate circumstances, definitions, and examples have been identified in the works of Volodymyr Lys; a wide range of separate definitions, circumstances, and specifying members of a sentence is presented in the prose of Andriy Kyrychenko. In artistic discourse, separate secondary members of a sentence contain an additional semantic load; as a rule, they perform a complementary and specifying role.