Часопис «NIEPODLEGŁOŚĆ» як платформа для політичних дискусій польської опозиції

Abstract

Стаття присвячена висвітленню ключових аспектів у політичній історії Польщі впродовж 1980-х років, які стали важливим і визначальним періодом «лібералізації недемократичної держави» через пошуки компромісів між владою і опозицією з метою здійснення низки політичних та економічних трансформацій мирним шляхом, часом «виходу» Польщі з сфери впливу СРСР. Це час актуалізації суспільно-політичних тенденцій, спрямованих на демократизацію держави, побудову громадянського суспільства, запровадження нових економічних моделей та ін. Упродовж 1980-х рр. було започатковано тенденції політичного плюралізму, свободи слова, демократичного формування представницьких органів влади та ін., що, своєю чергою, активізувало розвиток опозиційної думки в Польщі, опозиційної преси та періодики зокрема. Мета статті – окреслити роль і місце часопису «Niepodległość» у колі періодики «другого обігу» 1980-х років як платформи для політичних дискусій польської опозиції. Окрему і важливу роль у процесах демократизації Польщі, пошуку т.зв. «суспільного діалогу» відіграла нелегальна преса 1980-х рр. як платформа для політичного дискурсу, формування опозиційної думки, основи якої значною мірою були закладені середовищем емігрантів-інтелектуалів кола паризької «Культури». Інтенсивність політичної дискусії, її відображення на сторінках опозиційної преси стали зрізом «суспільної ферментації» польського суспільства на тлі протестних демократичних акцій, діалогу дисидентських середовищ країн-сусідів, впливу нових суспільно-політичних реалій та ін. Виділено і коротко охарактеризовано (за В. Гадомським) 3 періоди діяльності часопису «Niepodległość», які пов’язані із змінами складу редакції, редакційної політики: 1982–1983 рр. (до переїзду Єжи Таргальского, ідеолога та організатора групи, до Франції); 1983–1985 рр.; кінець 1985–1989 рр. Перший період можна охарактеризувати як установ-чий щодо визначення редакційної політики, налагодження механізмів випуску часопису та ін., «домінування соціал-демократичних поглядів». З початком другого періоду редакційна політика не зазнала кардинальних змін, остаточно «кристалізувалася» програма часопису, яку склали: радикальний антикомунізм (ґрунтовні суспільно-економічні зміни в Польщі можливі лише за умови незалежності від СРСР); економічний лібералізм (вплив праць «неоконсерваторів», орієнтація на економічну політику, що проводили Рональд Рейган, Маргарет Тетчер); толерантність, підтримка незалежницьких рухів в країнах «радянського простору» (близькість до поглядів Єжи Ґедройця). Упродовж 1985 р. відбулося ряд переломних подій, які значно вплинули на діяльність редакції: поділ на дві групи, еміграція та арешти ключових авторів часопису, що негативно вплинуло на активність організації роботи видання. Впродовж останнього періоду часопису (кінець 1985–1989 рр.) він «втратив» радикалізм, малопродуктивними були і спроби «включення» редакційної політики до активного політичного життя опозиції. Останні роки діяльності часопису пов’язані із проведення низки т. зв. «Круглих столів» влади та опозиції; після проведення демократичних виборів 1989 р. журнал виходив ще декілька місяців до випуску ювілейного сотого номеру. Прослідковується скорочення кола дописувачів та читачів, значне число працівників часопису продовжило діяльність в інших організаціях. На основі проведеного аналізу можемо констатувати, що широке коло статей часопису «Niepodległość» відіграло важливу роль в інтелектуальних дискусіях польської опозиції середини 1980-их рр.

Abstract. The article is devoted to highlighting key aspects in the political history of Poland during the 1980s, which became an important and defining period of "liberalization of the undemocratic state" through the search for compromises between the authorities and the opposition in order to implement a number of political and economic transformations peacefully, at the time of Poland's "exit" from the sphere of influence of the USSR. It was a time of actualization of socio-political trends aimed at democratizing the state, building a civil society, introducing new economic models, etc. Thus, during the 1980s, trends of political pluralism, freedom of speech, democratic formation of representative bodies of government, etc. were initiated, which, in turn, activated the development of opposition thought in Poland, opposition press and periodicals in particular. The purpose of the article is to outline the role and place of the magazine "Niepodległość" in the circle of "second-circulation" periodicals of the 1980s as a platform for political discussions of the Polish opposition. A separate and important role in the processes of democratization of Poland, the search for the so-called "social dialogue" was played by the illegal press of the 1980s as a platform for political discourse, the formation of opposition thought, the foundations of which were largely laid by the émigré intellectuals of the Parisian "Culture" circle. The intensity of the political discussion, its reflection on the pages of the Polish opposition press became a slice of the "social fermentation" of Polish society against the background of protest democratic actions, dialogue of dissident circles of neighboring countries, the influence of new socio-political realities, etc. Three periods of the activity of the magazine "Niepodległość" are highlighted and briefly characterized (according to V. Gadomsky), which are associated with changes in the composition of the editorial staff and editorial policy: 1982–1983 (before the move of Jerzy Targalski, the ideologist and organizer of the group, to France); 1983–1985; the end of 1985–1989. The first period can be characterized as a founding period in terms of defining editorial policy, establishing mechanisms for publishing the magazine, etc., "the dominance of social-democratic views. The first period can be characterized as founding in terms of defining editorial policy, establishing mechanisms for publishing the magazine, etc., "the dominance of social-democratic views." With the beginning of the second period, there were no cardinal changes in editorial policy, and the final "crystallization" of the magazine's program took place, consisting of: radical anti-communism (fundamental socio-economic changes in Poland are possible only if it is independent from the USSR); economic liberalism (the influence of the works of "neoconservatives", orientation towards the economic policies pursued by Ronald Reagan and Margaret Thatcher); tolerance, support for independence movements in the countries of the "Soviet space" (closeness to the views of Jerzy Giedroyc). During 1985, a number of turning points occurred that significantly influenced the activities of the editorial staff: the division into two groups, the emigration and arrests of key authors of the magazine, which negatively affected the activity of organizing the publication's work. During the last period of the magazine (late 1985–1989), the magazine lost its radicalism, and attempts to “incorporate” editorial policy into the active political life of the opposition were also unproductive. The last years of the magazine’s activity were associated with a number of so-called “Round Tables” of the authorities and the opposition, and after the democratic elections of 1989, the magazine was published for several more months before the release of its 100th anniversary issue. There was a reduction in the number of contributors and readers, and a significant number of magazine employees continued their activities in other organizations. Based on the analysis, we can state that the magazine "Niepodległość" played an important role in the intellectual discussions of the Polish opposition in the mid-1980s.