Соціально-політичні та економічні трансформації Квебеку в період «Тихої революції» (1960–1968 рр.)

Abstract

Стаття присвячена комплексному аналізу соціально-політичних та економічних трансформацій у провінції Квебек протягом 1960–1968 рр., відомих в історіографії як «Тиха революція». У роботі досліджено перехід квебецького суспільства від традиціоналістської, клерикально-консервативної моделі до побудови модерної світської системи, заснованої на ідеях етатизму та соціального лібералізму. Ключову увагу приділено реформаторському курсу ліберального уряду Жана Лесажа, який став головним архітектором інституційних змін. Автори аналізують ключові напрями модернізації, зокрема реформу-вання системи освіти (секуляризація та запровадження безкоштовного навчання), охорони здоров’я, демократизацію виборчого права, оновлення цивільного й трудового законодавства, а також розбудову розгалуженої системи соціального захисту. В економічному контексті висвітлено процес націоналізації енергетичного сектору (створення корпорації «Гідроквебек») та формування потужного державного сектору під гаслом «Господарювати у власному домі». Доведено, що ці заходи забезпечили фінансову автономію провінції та зміцнили позиції фанкомовного населення в господарському житті регіону. Окремий акцент зроблено на трансформації суспільної свідомості та національної ідентичності франкофонів (мовне питання). Досліджено причини занепаду впливу католицької церкви, радикалізації молодіжних рухів, виокремлення квебецького студентства із загальноканадського контексту та створення Квебекської партії. Обґрунтовано, що «Тиха революція» стала каталізатором сучасного квебецького націоналізму, актуалізувавши питання суверенітету та статусу провінції в межах федерації. У висновках підкреслено, що результати реформ 1960-х років заклали фундамент сучасної моделі соціальної держави у Квебеку та досьогодні визначають вектор політичного дискурсу Канади.

The article is devoted to a comprehensive analysis of socio-political and economic transformations in the province of Quebec during 1960– 1968, known in historiography as the «Silent Revolution». The work examines the transition of Quebec society from a traditionalist, clerical-conservative model to the construction of a modern secular system based on the ideas of statism and social liberalism. Key attention is paid to the reformist course of the liberal government of Jean Lesage, who became the main architect of institutional changes. The authors analyze key areas of modernization, in particular, the reform of the education system (secularization and the introduction of free education), health care, the democratization of electoral law, the renewal of civil and labor legislation, as well as the development of an extensive system of social protection. In the economic context, the process of nationalization of the energy sector (creation of the Hydro-Québec corporation) and the formation of a powerful public sector under the slogan «Managing one's own home» is highlighted. It is proven that these measures ensured the financial autonomy of the province and strengthened the position of the French-speaking population in the economic life of the region. A special emphasis is placed on the transformation of public consciousness and national identity of Francophones (the language issue). The reasons for the decline in the influence of the Catholic Church, the radicalization of youth movements, the isolation of Quebec students from the all-Canadian context, and the creation of the Quebec Party are investigated. It is substantiated that the «Quiet Revolution» became the catalyst for modern Quebec nationalism, actualizing the issue of sovereignty and the status of the province within the federation. The conclusions emphasize that the results of the reforms of the 1960s laid the foundation for the modern model of the welfare state in Quebec and to this day determine the vector of Canada's political discourse.