Етичні виміри використання генеративного штучного інтелекту в написанні кваліфікаційних робіт: педагогічний аспект

Abstract

У статті здійснено ґрунтовний теоретико-педагогічний аналіз етичних вимірів використання генеративного штучного інтелекту під час підготовки кваліфікаційних робіт. Актуальність поточного дослідження ґрунтується на стрімкому переході від інструментальної інформатизації до алгоритмічного моделювання наукового наративу, що докорінно змінює традиційне розуміння авторства та інтелектуальної автономії здобувача в освітньому процесі. У праці структуровано етичні виклики за чотирма фундаментальними напрямами: онтологічним, епістемологічним, деонто-логічним та аксіологічним. У межах проведеного онтологічного аналізу авторами дослідження розкрито трансформацію класичного наукового авторства у модель гібридної співтворчості, у якій ключовим фактором постає персональна відповідальність здобувача освіти за алгоритмічно згенерований продукт. Епістемологічний розріз дозволив виявити ризики «епістемічної паразитарності» та обґрунтувати умови збереження когнітивної автономії через розмежування деструктивної заміни мислення та конструктивного розши-рення інтелектуальних спроможностей. Деонтологічний вимір дослідження присвячено нормативній невизначеності та обґрунтуванню принципу «радикальної прозорості» як нового етичного імперативу в академічному середовищі. Аксіологічний складник роботи, в свою чергу, фокусується на цінності самостійного дослідницького зусилля як інструменту формування цілісної особистості фахівця, що не може бути замінене технологічною імітацією результату. На основі проведеного аналізу запропоновано авторські педагогічні стратегії та засади інституційних політик закладів вищої освіти. Запропоновано перехід від оцінювання статичного тексту до аналізу динаміки дослідницької траєкторії автора. Обґрунтовано концепцію «педагогіки співтворчості з ШІ», що базується на принципах диференціації, пропорційності та пріоритетності освітньої мети. Сформульовані висновки спрямовані на збереження академічної доброчесності та модернізацію наукового керівництва в умовах цифрової трансформації освіти.

The article provides a thorough theoretical and pedagogical analysis of the ethical dimensions of using generative artificial intelligence in the preparation of qualification works. The relevance of the current research is grounded in the rapid transition from instrumental informatization to the algorithmic modeling of scientific narrative, which fundamentally alters the traditional understanding of authorship and the intellectual autonomy of the learner within the educational process. The study structures ethical challenges across four fundamental dimensions: ontological, epistemological, deontological, and axiological. Within the ontological analysis, the authors reveal the transformation of classical scientific authorship into a model of hybrid co-creation, where the key factor is the individual responsibility of the student for the algorithmically generated product. The epistemological perspective identifies the risks of “epistemic parasitism” and substantiates the conditions for preserving cognitive autonomy by distinguishing between the destructive substitution of thinking and the constructive augmentation of intellectual capabilities. The deontological dimension of the study addresses normative uncertainty and substantiates the principle of “radical transparency” as a new ethical imperative in the academic environment. The axiological component, in turn, focuses on the value of independent research effort as a tool for forming the professional's holistic personality, which cannot be replaced by a technological imitation of the result. Based on the analysis, original pedagogical strategies and foundations for institutional policies in higher education institutions are proposed. A transition from evaluating static text to analyzing the dynamics of the author’s research trajectory is suggested. The concept of “AI co-creation pedagogy” is substantiated, based on the principles of differentiation, proportionality, and the priority of educational goals. The formulated conclusions aim to preserve academic integrity and modernize scientific supervision in the context of the digital transformation of education.