Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/43017
Название: Домашнє насильство стосовно дітей як об’єкт соціальної роботи: аналіз зарубіжних досліджень, фактори вразливості та потенціал профілактичних інтервенцій
Авторы: Горчинський, Руслан
Библиографическое описание: Горчинський Р. Домашнє насильство стосовно дітей як об’єкт соціальної роботи: аналіз зарубіжних досліджень, фактори вразливості та потенціал профілактичних інтервенцій // Social Work and Education. Ternopil : Vector, 2026. Vol. 13. No. 2. P. 306-317. DOI : 10.25128/2520-6230.26.2.5
Дата публикации: 2026
Издательство: Vektor
Ключевые слова: домашнє насильство стосовно дітей
соціальна робота
фактори вразливості
насильство
профілактика
міжсекторна взаємодія
дитина
соціальний працівник
територіальна громада
domestic violence against children
social work
vulnerability factors
violence
prevention
intersectoral cooperation
child
social worker
territorial community
Краткий осмотр (реферат): У статті представлено аналіз зарубіжних досліджень проблематики домашнього насильства стосовно дітей як об’єкта соціальної роботи. Основну увагу зосереджено на узагальненні наукових підходів до осмислення факторів вразливості дітей, наслідків насильства для їхнього розвитку та змісту профілактичних інтервенцій, описаних у зарубіжній практиці. У ході дослідження систематизовано наукові уявлення про домашнє насильство стосовно дітей як про складне соціальне явище, зумовлене поєднанням соціально-економічних, психологічних і сімейних чинників. Узагальнено підходи, відповідно до яких до ключових факторів вразливості належать соціальна нестабільність сім’ї, дисфункційні моделі взаємодії, високий рівень внутрішньосімейного напруження, попередній досвід насильства та обмеженість ресурсів підтримки. Проаналізовано наслідки домашнього насильства стосовно дітей, що проявляються у порушеннях психоемоційного розвитку, труднощах соціалізації, проблемах у навчанні, формуванні травматичного досвіду та деструктивних поведінкових стратегій. Окрему увагу приділено дітям, які не є безпосередніми постраждалими від акту насильства, а є свідками насильства в сім’ї, оскільки такий досвід також має виражений негативний вплив на їхній розвиток і благополуччя. Узагальнено основні напрями профілактичних інтервенцій у сфері соціальної роботи. Показано, що найбільшу ефективність демонструють комплексні підходи, які поєднують раннє виявлення ризиків, підтримку дитини, роботу з сім’єю та координацію між різними суб’єктами допомоги. Узагальнення зарубіжного досвіду дало змогу окреслити його практичну цінність для розвитку соціальної роботи, зокрема в частині посилення профілактичної спрямованості втручань, впровадження травма-інформованого підходу, розвитку програм підтримки батьківства та розширення міжсекторальної взаємодії у сфері захисту дітей.
The study systematizes scholarly understandings of domestic violence against children as a complex social phenomenon shaped by the interplay of socio-economic, psychological, and family-related factors. International approaches are synthesized to identify key vulnerability factors, including family instability, dysfunctional patterns of interaction, high levels of intra-family tension, prior experiences of violence, and limited access to support resources. The article analyzes the consequences of domestic violence against children, which manifest in disruptions of psycho-emotional development, difficulties in socialization, learning problems, the formation of traumatic experiences, and the development of maladaptive behavioral strategies. Particular attention is given to children who are not only direct victims but also witnesses of violence within the family, as such experiences have a significant negative impact on their development and well-being. Based on the analysis of international publications, the main directions of preventive interventions in social work are synthesized, including educational-preventive, family-oriented, trauma-informed, and interagency models. It is demonstrated that the greatest effectiveness is achieved through comprehensive approaches that combine early identification of risks, child support, work with the family, and coordination among different service providers. To systematize the findings, an analytical framework is developed and presented in the form of a table, which integrates key approaches, their theoretical foundations, mechanisms of influence, and implementation potential. This allows for a structured comparison of international practices and enhances the interpretative value of the study. The synthesis of international experience makes it possible to outline its practical value for the development of social work, particularly in strengthening the preventive focus of interventions, implementing trauma-informed approaches, developing parenting support programs, and expanding intersectoral cooperation in the field of child protection.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): https://journals.uran.ua/swe/issue/view/21407
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/43017
Располагается в коллекциях:Social Work and Education Vol. 13. No. 2 (2026)

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
5_Horchynskyi.pdf585,21 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.