Організаційні моделі соціальної роботи недержавних громадських організацій з внутрішньо переміщеними особами похилого віку

Abstract

Стаття присвячена дослідженню специфіки соціальної роботи з внутрішньо переміщеними особами похилого віку на прикладі організаційних моделей, які використовуються в недержавних громадських організаціях. У статті в якості мети визначено вивчення перспективних моделей соціального супроводу вимушено переміщених осіб літнього віку в контексті волонтерської діяльності як можливого інструменту їхньої м’якої адаптації до нових умов проживання. Авторами дослідження було застосовано метод кейс-стаді для вивчення досвіду провідних вітчизняних та міжнародних недержавних громадських організацій. Дослідження ґрунтувалося на аналізі звітності БФ “Карітас-Київ”, БФ “Життєлюб”, МБФ “Єврейський Хесед “Бней Азріель”, HelpAge International. Авторами статті висвітлено аналіз ключових векторів діяльності неурядового сектору, серед яких особливу увагу приділено ресурсно-гуманітарній, психосоціальній, сервісній, волонтерській та адвокаційній складовим. Спираючись на результати проведеного аналізу авторами запропоновано орієнтовну типологію моделей соціальної роботи. Представлена типологія демонструє тяжіння до сервісного, патерналістського або активаційного спрямування. Як важливий результат дослідження авторами обґрунтовується ефективність моделі «соціальної активації», яка спирається на безпосереднє залучення самих літніх осіб до волонтерських ініціатив, у повній мірі реалізуючи принцип менторства “рівний-рівному”. Авторами робиться припущення про те, що запропонований принцип ефективно сприятиме поступовому переходу людини похилого віку до позиції учасника активного соціального життя. На сам кінець представлено висновки про необхідність розвитку внутрішнього волонтерського ресурсу, як ефективного механізму збереження соціальної стабільності в громадах.

The article is devoted to the study of the specifics of social work with internally displaced elderly people using the example of organizational models used in non-governmental public organizations. The article aims to study promising models of social support for forcibly displaced elderly people in the context of volunteer activities as a possible tool for their soft adaptation to new living conditions. The authors employed the case study method to analyze the experience of leading national and international non-governmental organizations. The study is based on an analysis of reports from the Charitable Foundation “Caritas-Kyiv”, ”The Charitable Foundation “Zhytelub” (Enjoying Life), the International Charitable Foundation “Jewish Hesed Bnei Azriel” and HelpAge International. The article highlights the key vectors of activity within the non-governmental sector, with particular attention paid to resource-humanitarian, psychosocial, service-oriented, volunteer, and advocacy components. Drawing on the results of the analysis, the authors propose a tentative typology of social work models. This typology reveals a tendency toward service-oriented, paternalistic, or activation-oriented approaches. As a key finding, the authors substantiate the effectiveness of the “social activation” model, which relies on the direct involvement of older people themselves in volunteer initiatives, thereby fully implementing the “peer-to-peer” principle.The authors suggest that the proposed principle can effectively facilitate the gradual transition of older persons from a position of passive recipients to active participants in social life. Finally, the article presents conclusions regarding the necessity of developing internal volunteer resources as an effective mechanism for maintaining social stability within communities.