Роль Павла Тичини у творенні естетичної парадигми соцреалізму. (До проблеми: "Митець і тоталітаризм")

Abstract

Аналізується лірика П. Тичини 1918–1921 рр., в якій відображена тенденція автора до соцреалізму. Ставиться акцент на ліво-раціоналістичних основах його світогляду, які зумовили швидку переорієнтацію поета на большевицькі ідеологеми в літературі. Досліджуються філософські й інтелектуальні джерела соцреалізму як теорії. Доводиться, що у збірці "В космічному оркестрі" (1921) П. Тичина, відійшовши від естетики символізму та високих ідей модернізму, перейнявши стилістику і форми мислення авангарду, повноцінно утвердив парадигму основних засад соцреалізму.

В статье анализируется лирика П.Тычины 1918 - 1921 гг., в которой отображена тенденция автора к соцреализму. Ставится акцент на лево-рационалистических основах его мировоззрения, которые обусловили быструю переориентацию поэта на большевистские идеологеммы в литературе. Исследуются философские и интеллектуальные источники соцреализма как теории. Доказывается, что в сборнике «В космическом оркестре» (1921 г.) П.Тычина, отойдя от эстетики символизма и высоких идей модернизма, использовав стилистику и формы мышления авангарда, полноценно утверждал главные принципы соцреализма.

This article analyzes the lyrics of P.Tychyna of the 1918-1921-th years, which represented the author's tendency to socialist realism. It is stressed on the left-rationalistic basis of his world outlook, which stipulated for the rapid reorientation of the poet to Bolshevik ideologies in literature. It is studied the philosophical and intellectual sources of social realism as a theory. It is shown that the collection "In the Space Orchestra" (1921) by P.Tychyna, departing from the aesthetics of symbolism and high ideas of modernism, adopting the stylistics and forms of thinking of avant-gardism, fully affirmed the paradigm of the basic principles of socialist realism.