Особливості волонтерської діяльності в Україні та зарубіжних країнах

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз особливостей волонтерської діяльності в Україні та зарубіжних країнах. Розкрито сутність волонтерства як важливого соціального явища, що є складовою громадянського суспільства та механізмом соціальної взаємодії, солідарності й підтримки вразливих груп населення. Визначено ключові моделі розвитку волонтерської діяльності у світі, зокрема інституційну, ліберальну, соціально-демократичну та громадянсько-орієнтовану. У процесі дослідження встановлено, що в Україні волонтерство має переважно мобілізаційний характер і активізується у кризових умовах, особливо в період воєнних дій. Воно характеризується високим рівнем громадянської самоорганізації, гнучкістю та швидкою адаптацією до соціальних викликів, однак водночас має недостатній рівень інституціоналізації та потребує подальшого нормативно-організаційного розвитку. У зарубіжних країнах (США, Канада, країни ЄС) волонтерська діяльність функціонує як стабільний соціальний інститут, інтегрований у систему державної соціальної політики. Вона базується на партнерстві держави, бізнесу та громадських організацій, має розвинену правову базу, інституційну підтримку та довгострокові механізми розвитку. Порівняльний аналіз засвідчив суттєві відмінності між українською та зарубіжними моделями волонтерства за рівнем інституціоналізації, мотиваційними чинниками, організаційними структурами та функціональною роллю. Водночас виявлено спільну тенденцію до зростання значення волонтерства як чинника розвитку громадянського суспільства. Визначено перспективи розвитку волонтерського руху в Україні, що полягають у подальшій інституціоналізації, розширенні міжнародного співробітництва, інтеграції в освітню систему та впровадженні цифрових форм волонтерства.

The article presents a comprehensive analysis of the features of volunteering in Ukraine and foreign countries. It examines volunteering as an important social phenomenon that functions as a component of civil society and a mechanism of social interaction, solidarity, and support for vulnerable population groups. The study identifies key models of volunteering development worldwide, including the institutional, liberal, social-democratic, and civic-oriented models. The research shows that in Ukraine volunteering is mainly of a mobilization nature and becomes especially active in crisis situations, particularly during armed conflict. It is characterized by a high level of civic self-organization, flexibility, and rapid adaptation to social challenges. However, it also demonstrates a relatively low level of institutionalization and requires further regulatory and organizational development. In foreign countries (USA, Canada, EU countries), volunteering functions as a stable social institution integrated into the system of state social policy. It is based on cooperation between the state, business, and non-governmental organizations and is supported by a well-developed legal framework, institutional mechanisms, and long-term development strategies. The comparative analysis reveals significant differences between Ukrainian and foreign models of volunteering in terms of institutional development, motivational factors, organizational structures, and functional roles. At the same time, a common trend is identified regarding the growing importance of volunteering as a key factor in the development of civil society. The study outlines prospects for the development of volunteering in Ukraine, including further institutionalization, expansion of international cooperation, integration into the educational system, and implementation of digital forms of volunteering.