Номінативне поле концепту «зрадник» у прозовій творчості Сергія Жадана

Abstract

У статті розкрито особливості вербалізації концепту «зрадник» у прозовій творчості Сергія Жадана, визначено особливості структури аналізованого концепту. Встановлено, що вербалізаторами концептуалізованого поняття найчастіше є ім’я концепту та спільнокореневі з ним слова, синоніми імені (сепаратист, антимайданівець, кон’юктурник, конформіст, фашист, дезертир). Концепт об’єктивується за допомогою одиниць розмовної, обсценної лексики, вульгаризмів, сленгової мови (сука, вилупок, ублюдок), а також жаргонізмів (кинути на бабки, здавати своїх, стукати (на когось), зливати друзів). Поодиноко вербалізаторами концепту виступають антропоніми (В. Янукович, М. Добкін, О. Єфремов). Поняття зради об’єктивують окремі прикметники й дієприкметники, як-от: куплений, проплачений, продажний. Виявлено, що спорадично вербалізаторами концепту є фразеологізми, як-от блудний син. Часто концептуалізовані поняття зради й зрадника лінгвалізуються за допомогою синтаксичних одиниць, зокрема словосполучень (нові комуністи, антинародний режим, шлях колабораціоніста, георгіївська символіка) і різних типів речень, а також у контексті діалогів. Досліджено, що концепт «зрадник» у прозовій творчості С. Жадана має польову структуру. Його ядром є ім’я концепту та спільнокореневі з ним слова. До приядерної зони належать синоніми імені концепту, окремі словосполучення. У межах ближньої периферії виокремлено об’єктивації, що надають негативну оцінку людям, які зраджують заради матеріальної вигоди, як-от: куплений, проплачений, продажний тощо, а також спільнокореневі з ними слова; переносні значення слів із негативною семантикою (наприклад, фашист); образи, що є символами російського імперіалізму, як-от георгіївська стрічка; жаргонізми. Дальню периферію формують суб’єктивні виразники концептуальних смислів, які репрезен-тують зраду контекстуально. Серед них чимало слів обсценної лексики, вульгаризмів, а також антропоніми та фразеологізми.

The article reveals the features of the verbalization of the concept «traitor» in the prose work of Serhiy Zhadan, identifies the features of the structure of the analyzed concept. It is established the verbalizers of the concept are most often the name of the concept and words with the same root as it, synonyms of the name (separatist, anti-Maidanist, opportunist, conformist, fascist, deserter). The concept is objectified using units of colloquial, obscene vocabulary, vulgarisms, slang (bitch, scumbag, bastard), as well as jargon. Individual verbalizers of the concept are anthroponyms (V. Yanukovych, M. Dobkin, O. Yefremov). The concept of betrayal is objectified by individual adjectives and participles, such as: bought, paid for, sold. It has been found that phraseologisms, such as the prodigal son, are sporadic verbalizers of the concept. Often, the conceptualized concepts of betrayal and traitor are linguisticized using syntactic units, in particular word combinations (new communists, anti-people’s regime, the path of the collaborator, St. George’s symbolism) and various types of sentences, as well as in the context of dialogues. It has been investigated the concept «traitor» in the prose of S. Zhadan has a field structure. Its core is the name of the concept and words with a common root. The perinuclear zone includes synonyms of the name of the concept and individual word combinations. It has been established within the near periphery there are objectifications that give a negative assessment to people who betray for material gain, such as: bought, paid, sold, etc., as well as words with a common root; figurative meanings of words with negative semantics (for example, fascist); images that are symbols of Russian imperialism, such as the St. George ribbon; jargonisms. The far periphery is formed by subjective expressions of conceptual meanings that represent betrayal contextually. Among them are many words of obscene vocabulary, vulgarisms, as well as anthroponyms and phraseological units.