Демонологія Карпат у художніх творах кінця ХІХ – першої половини ХХ століття

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз особливостей художньої репрезентації демонологічних образів Карпатського регіону в українській літературі кінця ХІХ – першої половини ХХ століття. Дослідження зосереджене на інтерпретації традиційних міфологічних персонажів (чугайстра, нявок, мольфарів, щезників, арідника та ін.) у прозових і драматичних творах означеного періоду, а також на з’ясуванні їхніх функцій у структурі художнього тексту. Особливу увагу приділено трансформації фольклорної демонології в авторській картині світу, зокрема у творчості Михайло Коцюбинський (повість «Тіні забутих предків»), Гната Хоткевича, П.Шекерик-Доників, Марка Черемшини та інших авторів, у чиїх текстах карпатський міфологічний світ постає як органічний складник національної художньої свідомості. Простежено, як демонологічні персонажі виконують символічну, психологічну, світоглядну та структу-ротворчу функції, відображаючи синкретизм язичницьких і християнських уявлень, архаїчні вірування гуцульського етнокультурного простору та екзистенційні виміри буття людини. У статті доведено, що карпатська демонологія в художніх творах означеного періоду постає не лише як етнографічний колорит чи декоративний елемент, а як глибинний концептуальний код, через який осмислюються проблеми життя і смерті, добра і зла, людини і природи, сакрального та профанного. Виявлено основні моделі художньої міфологізації, механізми індивідуально-авторської інтерпретації фольклорних джерел та способи інтеграції демонологічних мотивів у модерністську поетику. Результати дослідження можуть бути використані в подальших етнографічних, літературознавчих і фольклористичних студіях, присвячених проблемам міфопоетики, етнокультурної ідентичності та регіонального дискурсу в українській літературі та історії України.

The article provides a comprehensive analysis of the specific features of the artistic representation of demonological images of the Carpathian region in Ukrainian literature of the late nineteenth and the first half of the twentieth century. The study focuses on the interpretation of traditional mythological characters (the chugaister, mavkas, molfars, shcheznyks, the aridnyk, etc.) in prose and dramatic works of the specified period, as well as on clarifying their functions within the structure of the literary text. Special attention is paid to the transformation of folkloric demonology within the author’s worldview, particularly in the works of Mykhailo Kotsiubynskyi (the novella «Shadows of Forgotten Ancestors»), Hnat Khotkevych, Petro Shekeryk-Donykov, Marko Cheremshyna and other authors in whose texts the Carpathian mythological world appears as an organic component of the national artistic consciousness. The study traces how demonological characters perform symbolic, psychological, ideological, and structure-forming functions, reflecting the syncretism of pagan and Christian beliefs, the archaic traditions of the Hutsul ethnocultural space, and the existential dimensions of human existence. The article demonstrates that Carpathian demonology in the literary works of the specified period appears not merely as ethnographic coloring or a decorative element, but as a profound conceptual code through which the problems of life and death, good and evil, human beings and nature, the sacred and the profane are interpreted. The study identifies the main models of artistic mythologization, the mechanisms of individual authorial interpretation of folkloric sources, and the ways of integrating demonological motifs into modernist poetics. The results of the study may be used in further ethnographic, literary, and folkloristic research devoted to the issues of mythopoetics, ethnocultural identity, and regional discourse in Ukrainian literature and the history of Ukraine.