Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/43342| Назва: | Сприйняття вчителями STEM/STEAM-освіти в початковій школі (дослідження на цільовій вибірці учасників програми ОДМ): розрив між важливістю та практикою впровадження |
| Інші назви: | Teachers’ perception of stem/steam education in elementary school (study on a purpose-sample of participants of the ODM program): the gap between importance and implementation practice |
| Автори: | Морзе, Наталія Вікторівна Барна, Ольга Василівна Бойко, Марія Анатоліївна |
| Бібліографічний опис: | Морзе Н. В., Барна О. В., Бойко М. А. Сприйняття вчителями STEM/STEAM-освіти в початковій школі (дослідження на цільовій вибірці учасників програми ОДМ): розрив між важливістю та практикою впровадження // Наукові записки кафедри педагогіки. Харків, 2026. Вип. 58. С. 85-94. DOI : DOI: https://doi.org/10.26565/2074-8167-2026-58-07 |
| Дата публікації: | 2026 |
| Видавництво: | Харківськиий національниий університет ім. B. H. Каразіна |
| Ключові слова: | STEM-освіта початкова школа розрив між сприйняттям і практикою проєктне навчання дослідницька діяльність сприйняття вчителів педагогічні бар’єри STEM education primary school perception–practice gap project- based learning inquiry-based learning teacher perceptions pedagogical barriers |
| Короткий огляд (реферат): | Статтю присвячено дослідженню суперечності між задекларованою важливістю STEM/STEAM-
освіти в початковій школі та реальними практиками її впровадження в освітній процес. Мета дослідження — виявити характер і масштаб розриву між сприйняттям учителями значущості STEM-орієнтованих видів діяльності та рівнем їхньої систематичної реалізації на уроках у початковій школі, а
також визначити чинники, що зумовлюють цю розбіжність. Дослідження виконано із застосуванням
змішаного методу з кількісним пріоритетом. Емпіричну базу становлять дані авторського опитування 96 учителів початкової школи в Україні, що охоплювало аспекти усвідомлення сутності STEM/
STEAM-освіти, оцінювання важливості різних видів навчальної діяльності, рівнів їхнього практичного
впровадження, а також умов і перешкод реалізації проєктного навчання. Результати, отримані на
цільовій вибірці учасників програми ОДМ, засвідчують стійкий розрив між сприйняттям і практикою:
за майже одностайної підтримки широкого спектра STEM-орієнтованих видів діяльності (96–98%)
систематична реалізація складних компонентів – формулювання гіпотез, моделювання, вдосконалення продукту та рефлексія – становить лише 33–55%. Виявлений розрив зростає в міру підвищення когнітивної складності та метакогнітивної вимогливості діяльності. З огляду на цільовий і нерепрезентативний характер вибірки, результати дослідження не претендують на узагальнення щодо
всієї генеральної сукупності вчителів початкової школи України. Аналіз готовності учнів до проєктної
роботи дозволяє припустити важливу роль поетапної підготовки як потенційного чинника успішного STEM-навчання, що потребує перевірки у подальших дослідженнях із репрезентативними вибірками. Отримані результати дають змогу сформулювати конкретні рекомендації щодо методичного забезпечення STEM-освіти в початковій школі та обґрунтувати необхідність поетапної організації навчання відповідно до вікових можливостей учнів. The article examines the contradiction between the proclaimed importance of STEM/STEAM education in primary school and the actual practices of its implementation in educational settings. The aim of the study is to identify the nature and scale of the gap between teachers’ perceptions of the importance of STEM-oriented learning activities and the level of their systematic implementation in primary school classrooms, as well as to determine the factors that explain this discrepancy. The study employed a mixed-methods design with quantitative priority. The empirical base consists of data from an author-designed survey of 96 primary school teachers in Ukraine, covering aspects of their understanding of STEM/STEAM education, assessment of the importance of various learning activities, levels of practical implementation, as well as the conditions and barriers to project-based learning. The results demonstrate a consistent perception–practice gap: despite near-unanimous endorsement of a wide range of STEM-oriented activities (96–98%), systematic implementation of complex components — hypothesis formulation, modelling, product improvement, and reflection — ranges from only 33% to 55%. The identified gap widens as the cognitive complexity and meta-cognitive demands of activities increase. Analysis of students’ readiness for project-based work confirms that stage-based preparation is a decisive factor for successful STEM learning. The findings make it possible to formulate concrete recommendations for the methodological support of STEM education in primary school and to justify the need for stage-based organisation of learning aligned with pupils’ developmental capacities. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://periodicals.karazin.ua/pedagogy/uk/article/view/30087 http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/43342 |
| ISSN: | 2074-8167 |
| Розташовується у зібраннях: | Статті |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Barna_STEM_2026.pdf | 1,08 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.