Невербальні параметри комунікації як мовно-культурний код нації і складова портрету мовної особистості (на матеріалі "Спіовомовок" С. Руданського)

Abstract

Стаття присвячена проблематиці невербальної комунікації як однієї з малодосліджених, позбавленої національної концепції галузі комунікативної лінгвістики. Ґрунтуючись на досягненнях попередників та на власних спостереженнях, авторка робить спробу актуалізувати термін «вербалізація невербаліки» в дослідженні художніх текстів з метою виявлення процесів інтерпретації смислів, мотивованих системою комунікативних ситуацій, окреслити національно специфічні риси міжособистісного спілкування, поглибити теорію мовної особистості з урахуванням невербальної компетенції. Аналізуючи паралінгвальну складову текстів С. Руданського, визначаємо її насамперед як майстерно використаний засіб творення комічного, що містить мовно-культурний код нації і проектує перспективи її вивчення з метою поглиблення теорії й практики мовної особистості та лексикографії.

Статья посвящена проблематике невербальной коммуникации как одной из малоисследованных, лишенной национальной концепции сферы коммуникативной лингвистики. Опираясь на научные достижения предшественников и на собственные наблюдения, автор предпринимает попытку актуализации термина «вербализация невербалики» в исследованиях художественных текстов с целью выявления процессов интерпретации смыслов, которые мотивируются разнообразными коммуникативными ситуациями, определения национально специфических черт межличностного общения, углубления теории языковой личности в проекции на невербальную компетенцию. Анализируя паралингвальную составляющую текстов С. Руданского, определяем ее прежде всего как мастерски использованный способ создания комического, который содержит языковой и культурный код нации, а также проектирует перспективы ее изучения с целью углубления теории и практики языковой личности и лексикографии.

The article deals with non-verbal communication as one of the slightly studied fields of communicative linguistics without national concept. Based on the scientific achievements of predecessors and personal observations, the author attempts to update the term “verbalization of non-verbal communication” in the study of literary texts to identify the processes of interpretation of meanings that are motivated by a variety of communicative situations; to determine national specific features of interpersonal communication; to deepen the theory of linguistic personality in the projection on non-verbal competence. After analysing paralinguistic components of texts written by S. Rudansky, these components are defined primarily as a way to create masterful comic effects, which include linguistic and cultural code of the nation, as well as prospects for further studies of the theory and practice of linguistic personality and lexicography are represented.