Правова компетентність учнівської і студентської молоді як предмет педагогічного дослідження

Abstract

Проведено огляд підходів українських вчених щодо структурування правової компетентності як результативного показника навчання правознавства учнів загальноосвітньої школи (ЗОШ) та здобувачів вищої не юридичної освіти. Встановлено, що вітчизняні науковці розглядають правову компетентність як сукупність систематизованих знань про право та законодавство, вмінь їх використовувати у типових і нестандартних ситуаціях, обирати адекватні моделі поведінки, керуватися в своєму житті та діяльності принципами законності, поваги до прав і свобод людини тощо, однак інтегрують ці елементи у різні структурні компоненти. Уніфіковано структуру правової компетентності як сукупність когнітивного (правові знання, вміння і навички їх здобувати, конструктивно використовувати, проводити логічні інтелектуальні операції тощо), діяльнісно-процесуального (вміння використовувати правові знання для виконання практичних завдань, вирішення проблем у правовому полі; реалізувати приписи права для ефективної взаємодії між суб’єктами навчання, професійної діяльності, суспільного життя) і ціннісно-мотиваційного або аксіологічного (правові ціннісні орієнтації, ціннісно-емоційне ставлення до державно-правових явищ, мотивація правомірної поведінки) компонентів.

Проведен обзор подходов украинских ученых к структурированию правовой компетентности как результативного показателя обучения правоведению учеников общеобразовательной школы и соискателей высшего не юридического образования. Установлено, что отечественные ученые рассматривают правовую компетентность как совокупность систематизированных знаний о праве и законодательстве, умений их использовать в типичных и нестандартных ситуациях, избирать адекватные модели поведения, руководствоваться в своей жизни и деятельности принципами законности, уважения прав и свобод человека и др., однако интегрируют эти элементы в разные структурные компоненты. Унифицирована структура правовой компетентности как совокупности когнитивного (правовые знания, умения и навыки их получать, конструктивно использовать, проводить логические интеллектуальные операции и др.), деятельностно-процессуального (умения использовать правовые знания для выполнения практических заданий, решения проблем в правовом поле; реализовать предписания права для эффективного взаимодействия между субъектами обучения и общественной жизни) и ценностно-мотивационного или аксиологического (правовые ценностные ориентации, ценностно-эмоциональное отношение к государственно-правовым явлениям, мотивация правомерного поведения) компонентов.

The article gives an overview of approaches by ukrainian scientists on legal awareness as the effective rate of training of law students of secondary schools and graduates not majoring in law. The results of the study demonstrate that native scholars consider legal education as a combination of systemic knowledge about law and legislation, skills to use it in familiar and non-familiar situations, to choose appropriate behavior and be ruled by the principles of law, respect for human rights, etc., however, they integrate these elements in different structural components. The paper defines legal awareness as a set of cognitive (legal knowledge, abilities and skills to obtain and use it, to think critically and logically), action-operational (the ability to use legal knowledge to carry out practical tasks, solve problems in the legal field; implement the provisions of law for the effective interaction between the subjects of study and social life), value-motivational or axiological (legal values, values and emotional attitude to the state and legal phenomena, motivation of lawful behavior) components.