"Правдиві поети ніколи не позволяють собі тих кольористичних оргій" (Іван Франко про колір)

Abstract

У статті проаналізовано головні аспекти Франкової рецепції поетикальної функціональності кольору в художньому творі, здійснено огляд основних літературно-критичних праць письменника, простежено еволюцію його естетико-світоглядних засад в оцінці значущості барви та її образних потенцій.

In the article are analyzed the main aspects of Franko’s reception of poetical functionality of color in the artwork, are reviewed the main literary critical works of the writer, is traced the evolution of aesthetical and ideological foundations of the artist in the assessment of the significance of the color and its potential.

В статье проанализированы главные аспекты рецепции поэтикальной функциональности цвета в художественных произведениях И. Франко, осуществлен обзор основных литературно-критических работ писателя, прослежена эволюция его эстетико-мировоззренческих принципов в оценке значимости цвеа и его образных потенций.