Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/7599
Полная запись метаданных
Поле DCЗначениеЯзык
dc.contributor.authorФицик, Ігор-
dc.date.accessioned2017-04-19T11:31:35Z-
dc.date.available2017-04-19T11:31:35Z-
dc.date.issued2014-
dc.identifier.citationФицик, І. Освіта як прояв самореалізації правобережної шляхти у першій половині ХІХ ст. / Ігор Фицик // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – 2014. – Вип. 2, ч. 1. – С. 37–43. – Бібліогр. в кінці ст.uk_UA
dc.identifier.urihttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/7599-
dc.description.abstractУ XVIII ст. Річ Посполита потрапила у сферу геополітичного впливу Росії. Російський вплив і втручання у внутрішні справи сусідньої держави особливо посилилися після 1768 р., що закінчилося участю імперії Романових у трьох поділах Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.). Нові суспільно-політичні умови, у яких опинилася шляхта Правобережної України, поступово вплинули і на таку сферу, як освіта. Саме тому у першій половині ХІХ ст. боротьба за деполонізацію освіти у трьох губерніях Правобережної України велася російською владою із особливою впертістю й послідовністю. Це здійснювалося під патріотичними гаслами зміцнення держави, влада спекулювала почуттям громадянського обов’язку й формувала громадську думку, що ініціатива у закритті шкіл, заборона польської мови йшла від поляків. Проте, варто відзначити, що фактично до 1830 р., ці спроби були малоефективними та носили локальний характер. Польські школи функціонували, і щоб якимось чином компенсувати відсутність навчальних закладів, вирішено проводити русифікацію освіти шляхом створення російських шкіл у повітових центрах.uk_UA
dc.description.abstractВ XVIII в. Речь Посполитая попала в сферу геополитического влияния России. Российское влияние и вмешательство во внутренние дела соседнего государства особенно усилились после 1768 г., что в итоге закончилось участием империи Романовых в трех разделах Реси Посполитой (1772, 1793, 1795 гг.). Новые общественно-политические условия, в которых оказалась шляхта Правобережной Украины, постепенно повлияли и на такую отрасль, как образование. Именно поэтому в первой половине XIX в. борьба за деполонизацию образования в трех губерниях Правобережной Украины велась российскими властями с особой настойчивостью и последовательностью. Это осуществлялось под патриотическими лозунгами укрепления государства, власть спекулировала чувством гражданского долга и обставляла дела так, что инициатива закрытие школ, запрета польского языка исходили бы от самих поляков. Однако стоит отметить, что фактически до 1830 г., эти попытки были малоэффективными и носили локальный характер. Польские школы было ликвидировано, и чтобы как-то компенсировать нехватку учебных заведений, решено было путем русификация создавать русские школы в уездных центрах.uk_UA
dc.description.abstractIn the 18th century, the Polish-Lithuanian Commonwealth was under Russian geopolitical influence. Russian influence and interference in the internal affairs of a neighboring state had been especially intensified after 1768. It was ended with the participation of the Romanov Empire in three divisions of Lithuanian-Polish state (1772, 1793, 1795). That new social and political environment gradually affected such branch as education. However, it should be noted that in fact until 1830, those efforts were ineffective and had a local character. Polish schools were eliminated, and to compensate the lack of educational establishments, it was decided to proceed as follows. First goal was ruthless Russification of education through the creation of Russian schools in the district centers.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherТернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюкаuk_UA
dc.relation.ispartofseriesІсторія;-
dc.subjectшляхтаuk_UA
dc.subjectПравобережна Українаuk_UA
dc.subjectРосійська імперіяuk_UA
dc.subjectКременецький ліцейuk_UA
dc.subjectосвітаuk_UA
dc.titleОсвіта як прояв самореалізації правобережної шляхти у першій половині ХІХ ст.uk_UA
dc.title.alternativeОбразование как проявление самореализации правобережной шляхты в первой половине XIX в.uk_UA
dc.title.alternativeEducation as a manifestation of self-realization of the right-bank gentry in the first half of the 19th centuryuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Располагается в коллекциях:Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Історія. 2014. Вип. 2, ч. 1

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Fytsyk.pdf253,94 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.