Інтерсеміотична риторика сентиментального роману Е. Сігела "Oliver's Story"

Abstract

У статті феномен «фільму» трактується із семіотичної перспективи, де його три різні знакові системи – образотворча, словесна й звукова творять один цілісний і неподільний образ. Відзначено, що як і в літературному тексті значення кінострічки бажано шукати на рівнях семантики, синтактики та прагматики. В процесі порівняльного аналізу сентиментального romance “Oliver’s Story” з його однойменним сценарієм та фільмом встановлено, що основні значеннєві дивергенції спостерігаються здебільшого на рівні прагматики.

В статье феномен «фильма» трактуется с семиотической перспективы, где его три различные знаковые системы - изобразительная, словесная и звуковая творят один целостный и неделимый образ. Отмечено, что как и в литературном тексте значение киноленты желательно искать на уровнях семантики, синтактики и прагматики. В процессе сравнительного анализа сентиментального romance "Oliver's Story" с его одноименным сценарием и фильмом установлено, что основные смысловые дивергенции наблюдаются в основном на уровне прагматики.

In the article, the phenomenon of "the film" is interpreted from the semiotic perspective, where its three distinct sign systems - the visual, verbal and sound - create one integral and indivisible image. It is noted that, as in the literary text, it is desirable to look for film tapes at levels of semantics, syntactics and pragmatics. In the process of comparative analysis of the sentimental romance "Oliver's Story" with its eponymous script and film, it has been established that the main meaning divergences are observed mostly at pragmatic level.