Аграрні трансформації в умовах тоталітарних режимів 1930−1940-х рр. у документальній спадщині українського національно-визвольного руху Східної Галичини

Abstract

Вивчаючи історію українського селянства, дослідники пізнають загалом історію українського народу. Адже селянство в Україні, становлячи основне ядро української нації, стало і головним творцем її історії. Упродовж 1930–1940-х рр. західноукраїнські селяни були заручниками аграрних перетворень польського, радянського та нацистського урядів. Попри різні методи аграрних реформ, спільним в діях урядовців було бажання максимально використати результати праці сільського населення. В умовах тоталітарних режимів українське селянство плекало надію, що якась політична сила запропонує прийнятний йому спосіб земельних реформ. Однією із таких сил стала Організація Українських Націоналістів (далі – ОУН). Прагнучи залучитися підтримкою широких верств населення, зверхники ОУН не могли оминути насущних проблем сільського населення Східної Галичини, котре потребувало вирішення так званого «земельного питання», спричиненого «земельним голодом» та низькою агрокультурою селянських господарств. Уже в перших програмних документах ОУН серед іншого передбачалося, що господарське життя ґрунтуватиметься на праві приватної власності, при обмеженому державному регулюванні купівлі-продажу землі та розмірів земельних наділів. Також держава мала дбати про розвиток сільськогосподарської кооперації, сприяти підтримці та пристосуванню селянських господарств до ринкових умов, надавати дешеві споживчі кредити, а також дбати про аграрну освіту селян.

Studying the history of the Ukrainian peasantry, researches get to know the whole history of the Ukrainian. After all, peasantry in Ukraine is the core of the Ukrainian nation and has become the main creator of its history. During the 1930s-1940s, Western Ukrainian peasants were hostage to the agrarian reforms of the Polish, Soviet and Nazi governments. Despite the various methods of agrarian reform, the common in the actions of government officials’ actions was a desire to use as much as possible the results of the rural population work. Under conditions of totalitarian regimes, the Ukrainian peasantry cherished the hope that some kind of political force would offer an acceptable method of land reform. One of such forces was the Organization of Ukrainian Nationalists (OUN). In an effort to get support from the general population, the leaders of the OUN could not avoid the urgent problems of the rural population of Eastern Galychyna, which required the solution of the so-called «land issue» caused by «land hunger» and low agricultural crops of peasant farms.