Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/9359
Название: Елементи інтертекстуальності у публіцистичному тексті
Другие названия: Элементы интертекстуальности в публицистических текстах
The Elements of Intertextuality in Publicistic Text
Авторы: Дащенко, Наталія Левківна
Библиографическое описание: Дащенко, Н. Елементи інтертекстуальності у публіцистичному тексті / Наталія Дащенко // Медіапростір. - 2017. - Спецвип. № 10. - С. 66–73. - Бібліогр. наприкінці ст.
Дата публикации: 2017
Издательство: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Ключевые слова: публіцистичний текст
інтертекст
прецедентний текст
публицистический текст
интертекст
прецедентный текст
publicistic text
inter text
precedent text
Краткий осмотр (реферат): У статті зроблено спробу проаналізувати способи залучення у публіцистичний текст на суспільно-політичну тематику маркерів інтертекстуальності. Комунікативний і когнітивний потенціал інтертекстуальності розкрито через способи його представлення в авторських публікаціях – паралелізм із прототекстом, його перекодування, переосмислення, дистанціювання від нього. Осмислення залучених елементів інтертексту переконує у тому, що сучасні журналісти свідомо послуговуються цими прецедентами. Потреба їх використання залежить від інтенції автора: пояснити, аргументувати, інтерпретувати події, спрогнозувати їх подальший перебіг, ілюструвати свою думку, поглибити семантику висловлювання, провести аналогії з іншими періодами чи середовищами, надати реципієнтам емпіричний матеріал тощо. Безсумнівно, що тематична, а почасти й жанрова специфіка публікацій сприяє включенню в мовну канву тексту іманентних маркерів, що додатково впливають на сприйняття й розуміння сенсів, забезпечують смислову поліфонію. Можна припусти- ти, що саме суспільно-політичний вектор виступає підґрунтям для асоціативної реалізації авторської інтенції через «міжтекстові» одиниці, які пов’язують мовні картини світу автора і читача, а також картини світу різних епох та культур.
В статье сделана попытка проанализировать способы вовлечения в публицистический текст на общественно-политическую тематику маркеров интертекстуальности. Коммуникативный и когнитивный потенциал интертекстуальности раскрыто через способы его представления в авторских публикациях – параллелизм с прототекстом, его перекодирование, пере- осмысление, дистанцирование от него. Осмысление привлеченных элементов интертекста убеждает в том, что современные журналисты сознательно пользуются этими прецедентами. Необходимость их использования зависит от интенции автора: объяснить, аргументировать, интерпретировать события, спрогнозировать их дальнейшее течение, иллюстрировать свое мнение, углубить семантику высказывания, провести аналогии с другими периодами или средами, предоставить реципиентам эмпирический материал и тому подобное. Несомненно, что тематическая, а отчасти и жанровая специфика публикаций способствует включению в языковую канву текста имманентных маркеров, которые дополнительно влияют на восприятие и понимание смыслов, обеспечивают смысловую полифонию. Можно предположить, что именно общественно-политический вектор выступает основой для ассоциативной реализации авторской интенции через «междутекстовые» единицы, связывают языковые кар- тины мира автора и читателя, а также картины мира различных эпох и культур.
There was an attempt to analyze the ways of involving markers of intertextuality into sociopolitical publicistic texts. Communicative and cognitive potential of intertextuality is exploited by means of its presentation in publications by different authors, which are the use of parallelism with prior text, its decoding and recomprehensing and distancing from it. Modern journalists deliberately use these precedents. The need for use depends on the intention of the author. The author needs to explain, argue, interpret the events, predict their further course, illustrate their thoughts, deepen the semantics of the statement, draw analogies with other periods or environments, provide empirical material to recipients, and etc. The thematic specificity of publications contributes to the inclusion of the immanent markers in the language of the canvas. They influence the perception and understanding of meaning and provide semantic polyphony. One can assume that the socio-political vector is the basis for the associative realization of the author's intention through the "intertextual" units. They associate the linguistic pictures of the world of the author and the reader, as well as pictures of the world of different eras and cultures.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/9359
Располагается в коллекциях:Медіапростір. 2017. Вип. 10

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
10Dashchenko.pdf128,39 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.