Писанкове мистецтво гуцульщини і формування християнських цінностей та етнокультурної ідентичності сучасної молоді

Abstract

Розкрито роль писанкового мистецтва Гуцульщини у формуванні християнських цінностей та етнокультурної ідентичності сучасної молоді, засвоєнні основ гуцульщинознавства. Наголошено на потребі модернізації системи національного виховання відповідно до Концепції Нової української школи (2016) та Закону України «Про освіту» (2017), оновлення змісту, форм і методів духовного становлення здобувачів освіти. Вказано, що в період становлення незалежної Української держави прийнято нормативно-правові акти щодо збереження і популяризації гуцульської культури, започатковано регіональні та міжнародні проекти у цій сфері, традицію гуцульської писанки внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Висвітлено особливості збереження і відродження традицій писанкарства як одного з провідних видів гуцульського декоративно-прикладного мистецтва. З’ясовано значення української традиційної писанки в контексті сучасних етнокультурних процесів. Охарактеризовано систему, форми і методи навчально-виховної роботи закладів загальної середньої освіти, позашкільних і мистецьких закладів Гуцульського регіону щодо вивчення і популяризації писанкарства. Розкрито можливості музейної педагогіки в процесі знайомства молоді з писанковим мистецтвом Гуцульщини, формування шанобливого ставлення до традицій, вірувань, свят, звичаїв, культури свого народу. Акцентовано увагу на важливості використання досвіду народних та професійних майстрів-писанкарів у процесі формування загальнокультурних та ціннісно-смислових компетентностей здобувачів освіти. Подано пропозиції стосовно вдосконалення навчально-методичного забезпечення вивчення писанкарства та популяризації цього виду народного мистецтва Гуцульщини.

Раскрывается роль писанкового искусства Гуцульщины в формировании христианских ценностей и этнокультурной идентичности современной молодежи, усвоении основ гуцульщиноведения. Отмечена необходимость модернизации системы национального воспитания в соответствии с Концепцией Новой украинской школы (2016) и Закона Украины «Об образовании» (2017), обновления содержания, форм и методов духовного становления соискателей образования. Указано, что в период становления независимого Украинского государства принят ряд нормативно-правовых актов по сохранению и популяризации гуцульской культуры, начаты региональные и международные проекты в этой сфере, традиция гуцульской писанки внесена в Национальный перечень элементов нематериального культурного наследия Украины. Освещены особенности сохранения и возрождения традиций изготовления писанок как одного из ведущих видов гуцульского декоративно-прикладного искусства. Выяснено значение украинской традиционной писанки в контексте современных этнокультурных процессов. Охарактеризованы система, формы и методы учебно-воспитательной работы учреждений общего среднего образования, внешкольных и художественных заведений Гуцульского региона по изучению и популяризации писанок. Раскрыты возможности музейной педагогики в процессе знакомства молодежи с писанковым искусством Гуцульщины, формирование уважительного отношения к традициям, верованиям, праздникам, обычаям, культуре своего народа. Акцентировано внимание на важности использования опыта народных и профессиональных мастеров-писанкарей в процессе формирования общекультурных и ценностно-смысловых компетенций соискателей образования. Представлены предложения по совершенствованию учебно-методического обеспечения изучения писанкарства и популяризации этого вида народного искусства Гуцульщины.

The article reveals the role of pysanka art in Hutsulshchyna in the formation of Christian values and ethnocultural identity of modern youth, assimilation of the foundations of hutsulshchynoznavstvo. Hutsul region covers eastern and the hilliest part of the Ukrainian Carpathians. The authentic folk culture of its native people – ethnographic group of hutsuls has been preserved up to present times. In the period of the formation of the independent Ukrainian state a wide range of normative-legal acts concerning the preservation and popularization of hutsul culture have been adopted. Regional and international projects in this sphere have been started. The tradition of hutsul pysanka has been taken into the National list of the elements of non-material cultural heritage of Ukraine. This type of national art remains traditional in many Carpathian villages where local masters have made it a top perfection. The peculiarities of preservation and revival of the pysanka art traditions as one of the leading types of Hutsul decorative and applied art have been highlighted. The significance of the Ukrainian traditional pysanka in the context of modern ethnocultural processes has been determined. The necessity of modernization of the system of national education in accordance with the Concept of the New Ukrainian School (2016) and the Law of Ukraine «On Education» (2017), updating the content, forms and methods of spiritual formation of education applicants is emphasized. The science-methodological union – Hutsul Educational Council that unites the teachers of eight hutsul regions, such as Prykarpattia, Bukovyna and Zakarpattia, has worked out the conceptual principles of the reconstruction of hutsul schools as regional, Ukrainian, national ones. The use of ethnographic component as well as decorative-applied art in modern educational institutions has become its basic idea. The system, forms and methods of educational work of institutions of general secondary education, out-of-school and art institutions of the Hutsul region for the study and popularization of pysanka art have been described. The emphasis is put on the necessity of study of the ancient centres of pysanka art of Hutsulshchyna, on the acquaintance with its regional peculiarities and national customs and traditions connected with pysanka art. The possibilities of museum pedagogy in the process of youth getting acquainted with pysanka art of Hutsulshchyna, forming a respectful attitude to traditions, beliefs, holidays, customs, and culture of the people have been revealed. The emphasis is put on the importance of using the experience of national and professional pysanka masters in the process of formation of general cultural and value-semantic competences of education applicants. The offers for improving the teaching and methodological support for the study of pysanka art and the popularization of this type of folk art of Hutsulshchyna have been submitted.