Якість ґрунту як індикатор сталого розвитку

Abstract

У статті висвітлено сучасні підходи до оцінки якості ґрунтів у контексті сталого управління земельними ресурсами. Розкрито роль ґрунтового покриву як основи екосистемних послуг і біорізноманіття. Проаналізовано переваги застосування методів машинного навчання (МН) для моделювання властивостей ґрунту, визначення впливу фізичних, хімічних і біологічних показників на його якість. Показано, що використання моделей дозволяє виявляти нові закономірності, формувати наукові теорії та оптимізувати підходи до оцінки ефективності екологічного відновлення природних територій. Запропоновано адаптивний та стратегічний підходи до управління ґрунтовими ресурсами, які можуть підвищити ефективність сталого землекористування в Україні.

This article examines modern approaches to assessing soil quality within the framework of sustainable land management. It emphasizes the importance of an interdisciplinary approach that integrates agronomic, ecological, and socio-economic considerations. Particular attention is given to the ecosystem functions of soil, including its vital role in preserving biodiversity, maintaining air and water quality, and contributing to biomass formation. The article highlights the necessity of developing effective soil quality evaluation models that account for spatial heterogeneity, relevant indicator parameters, and potential anthropogenic impacts. It analyzes the concept of a soil quality index, which integrates productivity, ecological stability, and social relevance. The critical role of high-quality monitoring is underscored as a means to counteract degradation processes and develop scientifically sound strategies for soil resource conservation. The article reveals the central role of soil cover as the foundation for ecosystem services and biodiversity. It analyzes the advantages of using machine learning (ML) methods for modeling soil properties and determining the influence of physical, chemical, and biological indicators on soil quality. The use of ML models is shown to enable the identification of new patterns, the formation of scientific theories, and the optimization of approaches to assessing the effectiveness of ecological restoration in natural areas. The article proposes adaptive and strategic approaches to soil resource management that can enhance the effectiveness of sustainable land use in Ukraine. Three main tasks of sustainable soil management are defined: 1. Analyzing the impact of management practices on soil processes. 2. Assessing the sustainability of these practices, considering spatial variability. 3. Understanding the social and economic factors that influence decision-making. The article outlines current trends in international and domestic research on sustainable soil use. It concludes that Ukraine's existing soil management system is insufficiently effective, contributing to the intensification of soil degradation processes. Therefore, the necessity of introducing new approaches to the organization, financing, and monitoring of soil resources is substantiated to ensure their preservation and restoration.