Педагогічно-проблемні аспекти жанрового моделювання творів для дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку (на матеріалі збірки Ервіна Мозера «Чудові історії на добраніч»)

Abstract

У статті розглянуто жанрову специфіку казок Ервіна Мозера під кутом зору доцільності їх адресації дітям старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. «Чудові історії» за смисловою напругою, красою словесного викладу, актуальністю казкового жанру («на добраніч») гармонійно корелюють із художнім втіленням доступних для дітей окресленої вікової категорії сучасних проблем соціальної компетентності. У статті відзначено найважливіші аспекти поетики жанру (відкрита сюжетна форма, підпорядкована творчому «дописуванню» з боку читача; художня деталь і особливо майстерна діалогізація). Особливості художнього відтворення міжособистісних взаємин персонажів-звірят з «іншими», тобто із соціально значущими для них представниками чужого середовища, увиразнюють їх мотиваційні і характерологічні особливості. Заголовок як первинна лаконічна художня деталь постає найточнішою інтерпретацією розвивальної соціальної адаптації персонажа чи конкретизації середовища, у якому розкриваються його соціальні функції. Виховне навантаження несе у творах Е. Мозера сюжетотвірний мотиваційний компонент. Заголовок має яскраво виражений і важливий для названої вікової категорії читачів рекомендаційний часовий характер – «на добраніч». Узагальнено, що соціальна активність персонажів-звірят невіддільна від процесу читання, завдяки якому вони формуються і відчувають себе індивідами. Парадигма «читання-як-мудрість», що постає наскрізною ідейно-тематичною лінією у книзі Е. Мозера, втілена насамперед в образі мудрої Сови. Емоційно-позитивне ставлення звірят-персонажів до «інших», які люблять читати, втілене також в образах «книжного» котика Стані, хом’ячка Рудольфа, борсучка Норберта та інших. У статті підсумовано спостереження про те, що у творах Е. Мозера відсутня традиційна мовленнєва диференціація персонажів-звірят як носіїв різних ціннісних планів. Чіткість мовленнєвих висловлювань підпорядкована вихованню культури міжособистісної комунікації.

The article examines the genre-specific features of Erwin Moser’s fairy tales from the perspective of their appropriateness for children of older preschool and younger school age. The “Wonderful Stories” harmoniously correlate with the artistic embodiment of modern issues of social competence accessible to children of the mentioned age category through their semantic depth, beauty of verbal expression, and the relevance of the fairy-tale genre (“for bedtime”). The article highlights the most important aspects of the poetics of the genre (an unfinished plot form subordinated to creative “completion” by the reader; the artistic detail and particularly masterful dialogization). The peculiarities of artistic representation of the interpersonal relationships of animal characters with “others,” that is, with socially significant representatives of a foreign environment, emphasize their motivational and characterological traits. The title, as an initial concise artistic detail, appears as the most precise interpretation of the developmental social adaptation of the character or the concretization of the environment in which his or her social functions are revealed. In Moser’s works, the educational significance is borne by the plot-forming motivational component. The title possesses a clearly defined and age-relevant recommendational temporal nature - “for bedtime.” The article generalizes observations that in Moser’s works, there is no traditional speech differentiation of animal characters as bearers of different value systems. The clarity of speech utterances is subordinated to the cultivation of interpersonal communication culture. It is concluded that their social activity is inseparable from the reading process, through which they are formed and perceive themselves as individuals. The paradigm of “reading-as-wisdom,” which serves as a pervasive ideological and thematic line in Moser’s book, is embodied primarily in the image of the wise Owl. The emotionally positive attitude of animal characters toward “others” who love reading is also represented in the images of the “bookish” cat Stani, the hamster Rudolf, the badger Norbert, and others.