Мовний портрет української діаспори в Туреччині (алгоритм аналізу)

Abstract

Стаття присвячена вивченню мовного портрета української діаспори – динамічного лінгвістичного і соціокультурного феномена, який сформувався і розвивається на перехресті світових мов унаслідок прямих та опосередкованих контактів у країнах поселення українців, зокрема українців у Турецькій Республіці. Подано алгоритм дослідження мовного портрета української діаспори, який складається із п’яти етапів. На першому етапі на підґрунті вивчення документальних джерел та наукових розвідок узагальнено кількісні і якісні дані про склад української діаспори в Турецькій Республіці. Підсумовано, що українська діаспора в Туреччині розширилася і більше згуртувалася після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, а новостворені українські осередки в Турецькій Республіці зорієнтовані на збереження національної ідентич-ності. На другому етапі на основі безпосереднього, а також включеного спостереження проаналізовано функціювання української мови в різних сферах життєдіяльності української діаспори: у громадській, культурній, освітній, медійній, релігійній, родинній. Дослідження підтверджує можливість співіснування української і турецької мов у різних сегментах лінгвосоціуму, наприклад, у міжетнічних українсько-турецьких сім’ях. Третій етап роботи побудований на анкетуванні українців через гугл-форму в мережах «Фейсбук», «Інстаграм» і «Телеграм» (658 учасників онлайн-опитування). Результати засвідчили вибір мови, яку респонденти називають рідною; мов, якими українці спілкуються в різних ситуаціях; рівень володіння українською, турецькою та англійською мовами; зміни в мовленнєвій поведінці респондентів після повномасштабного вторгнення рф в Україну та ін. Цифрові показники демонструють позитивну динаміку за останні роки на користь української мови. Метод глибинного наратив-ного інтерв’ювання на четвертому етапі студій дав змогу проаналізувати мовні біографії українців. Виявлено три типи траєкторій мовної поведінки українців у комунікативному просторі Туреччини: стабільну, динамічну та еволюційну. На п’ятому етапі описано та підсумовано лінгвальні і соціолінгвальні факти. Проведене дослідження підтвердило ефективність комплексного застосування соціолінгвістичних методів у процесі поетап-ного аналізу мовного портрета української діаспори. Тому розроблений алгоритм студіювання може бути корисним для вивчення інших діаспорних спільнот.

The article is dedicated to studying the linguistic portrait of the Ukrainian diaspora – a dynamic linguistic and sociocultural phenomenon that has formed and is developing at the crossroads of world languages as a result of direct and indirect contacts in the settlement countries of Ukrainians, particularly Ukrainians in the Republic of Türkiye. An algorithm for researching the linguistic portrait of the Ukrainian diaspora is presented, consisting of five stages. At the first stage, based on the study of documentary sources and scientific research, quantitative and qualitative data on the composition of the Ukrainian diaspora in the Republic of Türkiye are summarized. It is concluded that the Ukrainian diaspora in Türkiye has expanded and become more united after the full-scale invasion of the Russian Federation into Ukraine, and newly created Ukrainian centers in the Republic of Türkiye are focused on preserving national identity. At the second stage, based on direct and participant observation, the functioning of the Ukrainian language in various spheres of life of the Ukrainian diaspora is analyzed: in public, cultural, educational, media, religious, and family domains. The research confirms the possibility of coexistence of Ukrainian and Turkish languages in different segments of the linguistic society, for example, in interethnic Ukrainian-Turkish families. The third stage of the work is based on a survey of Ukrainians through a Google form on Facebook, Instagram, and Telegram networks (658 participants in the online survey). The results demonstrated the choice of language that respondents call their native language; languages that Ukrainians use in different situations; the level of proficiency in Ukrainian, Turkish, and English; changes in respondents' speech behavior after the full-scale invasion of the Russian Federation into Ukraine, etc. The numerical indicators show positive dynamics in recent years in favor of the Ukrainian language. The method of in-depth narrative interviewing at the fourth stage of the study made it possible to analyze the language biographies of Ukrainians. Three types of trajectories of language behavior of Ukrainians in the communicative space of Türkiye were identified: stable, dynamic, and evolutionary. At the fifth stage, lingual and sociolingual facts are described and summarized. The conducted research confirmed the effectiveness of the comprehensive application of sociolinguistic methods in the process of stage-by-stage analysis of the linguistic portrait of the Ukrainian diaspora. Therefore, the developed study algorithm can be useful for studying other diaspora communities.