Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40729
Назва: Концептуальні підходи до розвитку комунікативної культури майбутніх фахівців соціальної сфери
Інші назви: CONCEPTUAL APPROACHES TO THE FORMATION OF COMMUNICATIVE CULTURE IN FUTURE SPECIALISTS OF THE SOCIAL SPHERE
Автори: Лещук, Галина Василівна
Сорока, Ольга Вікторівна
Петришин, Людмила Йосипівна
Бібліографічний опис: Лещук Г. В., Сорока О. В., Петришин Л. Й. Концептуальні підходи до розвитку комунікативної культури майбутніх фахівців соціальної сфери // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». Ужгород : Ужгородський національний університет, 2026. Вип. 1 (58). С. 157-161. DOI : 10.24144/2524-0609.2026.58.157-161
Дата публікації: 2026
Видавництво: Ужгородський національний університет
Ключові слова: комунікативна культура
комунікативна компетентність
фахівці соціальної сфери
професійна підготовка
концептуальний підхід
сommunicative culture
communicative competence
specialists of the social sphere
professional training
conceptual approach
Короткий огляд (реферат): Зактуалізовано проблему формування комунікативної культури фахівців соціальної сфери, оскільки існує нагальна потреба у подоланні розриву між традиційною академічною підготовкою та реальними запитами ринку праці щодо професійної взаємодії, емпатії та здатності фахівців до розв’язання конфліктів у професійній діяльності. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та систематизації провідних концептуальних підходів до розвитку комунікативної культури майбутніх фахівців соціальної сфери в умовах сучасної вищої освіти. У дослідженні застосований комплекс теоретичних методів, зокрема, аналіз наукової літератури для вивчення стану розробки проблеми, термінологічний аналіз для уточнення змісту понять «комунікативна культура» та «комунікативна компетентність», синтез та узагальнення для систематизації концептуальних підходів та висновків. Висвітлено корелятивний зв’язок між комунікативною культурою та комунікативною компетентністю фахівця. Розкрито зміст ключових концептуальних підходів: аксіологічного (ціннісний базис), діяльнісного (динаміка професійної взаємодії), компетентнісного (відповідність стандартам та результат підготовки) та гуманістичного (антропоцентризм). Високий рівень комунікативної культури визначено як інструмент професійної самоактуалізації фахівця та ефективний механізм соціальної допомоги в умовах динамічних змін. Обґрунтовано, що інтеграція цих підходів забезпечує формування соціокомунікативної компетентності як складного особистісного конструкту.
The transformation of Ukrainian society and the increasing demands for the quality of social services actualize the problem of forming the communicative culture of social sector specialists. There is an urgent need to bridge the gap between academic training and the real market demands regarding professional interaction, empathy, and the ability to resolve con􀃀icts within the «person-to-person» system. The research aims to theoretically substantiate and systematize the leading conceptual approaches to the development of the communicative culture of future social sector specialists in the context of modern higher education. A set of theoretical methods was applied in the study: analysis of scienti􀂿c literature to examine the state of the problem; terminological analysis to clarify the content of the concepts «communicative culture» and «communicative competence»; synthesis and generalization to systematize methodological approaches. The correlation between communicative culture and competence is determined as a relationship between the whole and the part. Communicative competence ensures the professional capacity of a specialist (the ability to act), while communicative culture de􀂿nes the quality and ethical orientation of these actions (the way of being in the profession). The essence of key conceptual approaches is revealed: axiological (value foundation), activity-based (dynamics of professional interaction), competency-based (compliance with standards and training results), and humanistic (anthropocentrism and ethics of dialogue). It has been proven that the integration of these approaches ensures the formation of socio-communicative competence as a complex personality construct. A high level of communicative culture is de􀂿ned as a tool for a specialist’s professional self-actualization and an e􀵵ective mechanism for social assistance under conditions of dynamic changes.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40729
ISSN: 2524-0609
Розташовується у зібраннях:Статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Leshchuk_et_al_Uzgorod.pdf410,23 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.