Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/13321
Назва: До проблеми розвитку душевно-духовних потенцій зростаючої особистості (вчинковий підхід)
Інші назви: To problems of development of spiritual and psychical potentials of growing personality (active approach)
Автори: Кальба, Ярослава Євгеніївна
Бібліографічний опис: Кальба Я. До проблеми розвитку душевно-духовних потенцій зростаючої особистості (вчинковий підхід) // Humanitarium: зб. наукових праць. Переяслав-Хмельницький : Переяслав-Хмельницький ДПУ ім.і Г. Сковороди, 2019. Том. 42. Вип. 1 : Психологія. С. 59-68.
Дата публікації: 2019
Видавництво: Переяслав-Хмельницький ДПУ ім.і Г. Сковороди
Ключові слова: вчинок
вчинковий підхід
вчинковий потенціал
вчинковість
душевне
духовне
духовність
душевно-духовні потенції
зростаюча особистість
action
active approach
active potential
spiritual
psychical
spirituality
spiritual and psychical potencies
growing personality
Короткий огляд (реферат): Розглянуто пошук нових смислових орієнтирів людського буття. Наголошено на актуалізації проблеми пізнання категорій «дух», «душа», «духовне», «душевне». Досліджено проблему дефініцій означених категорій. Виявлено, що у філософському дискурсі смислові контури понять «духовність» і «душевність» встановлені ще не достатньо; смислова розбіжність понять «духовність» і «душевність» здійснюється переважно на описовому, а не категоріально-ідентифікаційному рівні; спільним для них визначається їхня ідеальність. Проаналізовано смислові відмінності означених категорій. З’ясовано, що поняття «душа» охоплює суто індивідуальне, невловимо-релятивне, позбавлене стійкої структури і визначеності, натомість «духу» належить усе те, що є надбанням людства, раціоналізованим досвідом поколінь у різних сферах життєдіяльності людей. Зроблено висновки, що «дух», як властива людині особливість, з’являється у неї тільки на рівні самосвідомості й активного впливу на власну дійсність, що дозволяє співвідносити поняття «дух» з поняттям «суб’єктність». Особливе значення відведено формі вияву людиною її сутнісних сил. Визначено вчинок як умову й засіб сутнісного самоствердження, як ймовірний автентичний спосіб буття молодої людини, такий, що відповідає її внутрішній сутності, душевно-духовній природі її «Я». Вчинковий потенціал розглянуто на трьох рівнях людського буття відповідно до категорій загального, особливого та одиничного. Зроблено підсумки: на рівні загального вчинковість – це можливість людини бути виключно людиною, а не якоюсь іншою істотою, принципова можливість учиняти, а не тільки діяти; на рівні особливого вчинковість – це конкретно-історична, специфічна вчинкова потенційність, зумовлена ситуацією життєдіяльності конкретного індивіда; на рівні одиничного вчинковість – це індивідуальна можливість неповторного «авторського» вчинення. Доведено за доцільне розглядати вчинковий підхід, як найбільш адекватний і перспективний для розв’язання актуальних проблем виховання підростаючої особистості, зокрема у розвитку її душевно-духовних потенцій.
The search for new sense orientations of a human being are considered as a common feature of modern life. The actualization on a problems connected with categories «spirit», «soul», «spiritual», «physical» is underlined. The semantic difference between the concepts of «spiritual» and «psychical» is carried out mainly their descriptive rather than categorically-identifying level. Therefore, their commonality is determined by their ideality. We consider their semantic differences, in particular the concept of «soul» includes a purely individual, elusively-relational and devoid of a stable structure, whereas the «spirit» includes everything that is the property of humanity, all experience of generations in different spheres of human activity (philosophy, politics, morals, art, religion in the form of knowledge, assessments, norms, tastes, etc., and is objectified as truth, goodness, evil, beauty, ugliness, justice, freedom, patriotism, love, faith). We can assert that the «spirit», as a person’s peculiarity, appears on level of self-consciousness and active influence on one’s own reality. It means that the notion of «spirit» correlates with the notion of «subjectivity». The special meaning is given to the form of person’s essential powers expression. The action is understood as a condition and a way of the essential person’s self-affirmation. We can consider action potential on the three levels of human being according to the categories of general, special and individual. At the level of a general practice, it is the ability of a person to be solely a person, and not some other being, so to have the principle opportunity to make action. At the special historical level we mean specific action potentiality, conditioned by the situation of the life-story. At the level of the individual, we are talking about individual action, and, therefore the possibility of a unique «authorial» action. The active approach is considered to be the most adequate and perspective for solution actual problems of growing personality, in particular, in the development of his spiritual and psychical potentials.
Опис: DOI 10.31470/2308-5126-2019-42-1-68-77
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/13321
ISSN: 2308-5126
2518-1114
Розташовується у зібраннях:Статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Kalba_Humanitarium.pdf708,06 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.