Релігійна творчість подолян в 1920-х рр.

Abstract

Мета дослідження – розкрити характер усної народної творчості релігійного характеру на Поділлі в 1920-х рр., особливості релігійного руху, ставлення радянської влади до поширення різноманітних оповідань, легенд, переказів духовного та моралістичного змісту на території краю в зазначений період. Наукова новизна полягає у тому,що на основі використаних матеріалів, архівних документів, переказів старожилів вдалося з’ясувати характер релігійних оповідань та способи поширення їх на території краю. Виділити два напрямки релігійної творчості: поширення відомостей про так звані «чудеса» та сімейно- побутові оповідання, подібність та відмінність між ними. Саме останні мало досліджувались в українській історіографії. Методологія дослідження базується на принципах історизму, об’єктивності, системності, соціального підходу, а також на використанні загальнонаукових (описання, пояснення, аналізу та синтезу) та спеціально-історичних (історико-порівняльний, історико-типологічний, конкретно-соціологічний) методів. Також для автор застосовував географічний метод дослідження. Висновки. Піднесення релігійної активності зумовлене рядом факторів, зокрема антирелігійною пропагандою, розгорнутою органами влади, переслідуванням священників, ченців, церковних людей, поширенням відомостей про різноманітні чудеса на території Поділля та всієї України. Народна творчість стала своєрідною реакцією на складні духовно-політичні процеси 1920-х років, до певної міри протидією утвердженню комуністичної ідеології. Подоляни прагнули зберегти свої духовні та моральні традиції, світобачення, віру в Бога, уявлення про справедливість, суд, покарання. Також автор статті торкається проблеми морально-психологічних стосунків даного періоду, вказує на шляхи поширення оповідань, їх значення як в сімейних-побутових стосунках, так і в збереженні релігійної традиції на території Подільського краю.

The objective of research The article researches the oral folk art of the religious nature of Podillya in the 1920s, the peculiarities of the religious movement, the Soviet authorities attitude to the spread of various stories, legends, translations of the spiritual and the moral contents on the territory of this region. From a scientific point of view, the originality of the article lays in the fact that it has managed to establish the character of religious stories and the methods of their dissemination in Podillya. There are two areas of the religious art: the information dissemination about the so-called «miracles» and family-stories, the similarities and the differences between them. In particular, the latter were hardly researched in the Ukrainian historiography. Methodology of research is based on the principles of historicism, objectivity, systemism, social approach, as well as applying general scientific (description, explanation, analysis and synthesis) and specifically historical. Conclusions. The rise of religious activity was influenced by a number of factors, such as an anti-religious propaganda, deployed authorities, persecution of priests, monks, church people, the information dissemination about various miracles on the territory of Podillia and the whole Ukraine. Folk art became a kind of reaction to the complex spiritual and political processes of the 1920s, the opposition of the communist ideology establishment to a certain extent. The Podolians sought to preserve their spiritual and moral traditions, world outlook, the belief in God, the idea of justice, law and punishment. The author of the article also deals with the problems of the moral and the psychological relations of this period, the ways of stories distribution, their significance in family-domestic relations and for the preservation of the religious traditions on the Podilskyi region territory are indicated as well.