Феномен античної пайдейї як підґрунтя польської «педагогіки культури»

Abstract

У статті висвітлено процес теоретичного оформлення педагогічної субдисципліни «Педагогіка культури» в Республіці Польща з позицій її античної генеалогії. Зазначено, що згідно з педагогікою культури, виховання людської особистості ґрунтується на античних цінностях – грецької традиції «пайдейї» (παιδεια) та римському «гуманізмі» (humanitas). Проаналізовано різні дефініції терміна «пайдейя». Науковці одностайно вказують на спільне походження понять «пайдейя» і «педагогіка» від грецького слова «рais» – дитина, проте дискутують щодо тлумачення сутності поняття «пайдейя» з позицій освіти чи культури, або можливості вважати пайдейю моделлю виховання. Виявлено, що в Давній Греції поняття «пайдейя» означало вищі форми виховної діяльності й формування особистості засобами культури та її цінностей. Уточнено зміст фундаментального поняття античності «пайдейя» – синоніма культури, певного зразка гуманності, до якого людина наближається, збагачуючи свій внутрішній світ через прийняття цінностей культури. Доведено, що семантика грецької пайдейї з її освітнім підтекстом вплинула на подальший розвиток значення відповідного латинського слова «гуманізм»; наголошено на історичній проблематичності взаємозв’язків римського «гуманізму» і грецької пайдейї. У статті акцентується увага на тому, що ці поняття закладені в основу багатьох сучасних наук, зокрема польської педагогіки культури. Установлено: відповідно до педагогіки культури, освіта й виховання мають забезпечити людський розвиток і самозбагачення через опанування цінностей культури.