EXPERIMENTAL VERIFICATION OF METHODOLOGY OF DEVELOPING PRODUCTIVE GRAMMATICAL COMPETENCE OF PROSPECTIVE TEACHERS LEARNING ENGLISH AFTER GERMAN THROUGH INDIVIDUAL WORK

Abstract

The article dwells on the results of the experimental verification of the effectiveness of the suggested methodology of developing productive grammatical competence of prospective teachers learning English after German in the process of independent work. The process of organization and the stages of the experimental teaching have been described, the obtained results have been analyzed, interpreted, and verified with the help of mathematical methods of statistics. We formulated the hypothesis, which was verified through the experimental study. The hypothesis states that the process of developing productive grammatical competence of students learning English after German will improve under the conditions of using the suggested methodology, which implies: 1) gradual development of grammatical competence in speaking and writing (preparatory, stereotypical, variational stages); 2) the possibilities for positive transfer of knowledge, skills, linguistic and learning experience from the first foreign language and the prevention of interference from the first foreign language; 3) the development of students’ grammatical awareness by means of the exercises with the reflective component and the exercises aimed at the development of students’ learning and strategic competence; 4) giving students greater autonomy within the individual work under the less rigid control of a teacher. The two variants of the methodology were suggested: model A and model B. The obtained data provided the effectiveness of model A. The students demonstrated higher results in grammatical accuracy and fluency in speaking and writing. The results of the experimental study proved the suggested hypothesis.

Проаналізовано процедуру і результати експериментальної перевірки запропонованої авторської методики формування продуктивної граматичної компетентності майбутніх учителів у процесі самостійної роботи при вивченні англійської мови після німецької, метою якої є розвиток граматичних навичок говоріння і письма під час вивчення англійської мови як другої іноземної. Охарактеризовано перенос в умовах штучного трилінгвізму і з’ясовано можливість його інтеграції у процес навчання граматики та необхідність врахування його впливу при розробці матеріалів. Описано учасників, організацію експериментального навчання, умови й етапи проведення експерименту. Представлено аналіз та інтерпретацію отриманих результатів і проведено їх перевірку за допомогою методів математичної статистики. Експериментально перевірено гіпотезу, що високого рівня сформованості продуктивної граматичної компетентності майбутніх учителів у процесі самостійної роботи при навчанні англійської мови після німецької можна досягти за умов використання запропонованої методики, яка передбачає: 1) поетапне формування граматичної компетентності в говорінні та письмі (підготовчий, стереотипний, варіативний етапи); 2) врахування можливостей для переносу знань, навичок, мовленнєвого і навчального досвіду студентів з першої іноземної мови і забезпечує попередження інтерференції з першої іноземної мови; 3) формування граматичної усвідомленості за допомогою вправ з рефлексивним компонентом і вправ, спрямованих на розвиток навчально-стратегічної компетентності; 4) надання студентам більшої автономії у процесі самостійної роботи при менш жорсткому управлінні викладачем. Розроблено два варіанти методики (варіант А та варіант Б), за якими навчалися експериментальні групи. На основі порівняння результатів навчання в експериментальних групах за допомогою кутового перетворення Фішера зроблено висновок про більшу ефективність варіанта методики А, який передбачає вищий рівень автономії студентів та менш жорстке управління з боку викладача. Доведено, що збільшення рівня автономії у процесі поетапного формування продуктивної граматичної компетентності дозволяє покращити граматичну точність у формулюванні студентами усних і письмових висловлювань, розвиває рефлексивні уміння та навчально-стратегічну компетентність студентів.