PRÓBA WSTĘPNEJ KLASYFIKACJI LEKSYKALNYCH REALIZACJI POJĘCIA PTAK W WYPOWIEDZENIACH WYRAŻAJĄCYCH WIERZENIA I PRZESĄDY: FUNKCJONALNE I PRAGMATYCZNE KLASY

Abstract

W artykule omówiono wybrane zagadnienia wstępnej klasyfikacji leksykalnych realizacji pojęcia ptak. Klasyfikacja, jako przejaw kategoryzacji pojęć, osadzona w świadomości zwyczajowo-mitologicznej zbiorowego podmiotu ludowego. Ona wpłynęła na procesy myślenia i następnie na kształtowanie oceny kulturowej w mowie i języku, przejawiającej się w tekstach o pragmatyce nie tylko mitycznej, ale również poznawczej lub magicznej. W artykule założono, że pojęcie ptak pełni w myśleniu człowieka dwie funkcje: funkcję semantyczną znaku oraz funkcję obiektu semiotycznego w wypowiedziach, wyrażających wierzenia i przesądy. Celem pracy jest analiza leksykalnych realizacji pojęcia ptak w doświadczeniu człowieka, polegająca na wyodrębnieniu funkcjonalnych i pragmatycznych klas w ramach kategoryzacji oraz uzasadnienia funkcji pojęcia ptak w ramach semantyki tekstów źródłowych. Teoretyczne zadanie dotyczyło określenia relacji przestrzeni kognitywnej pojęcia ptak, rozumianego jako część wymienionych w artykule, bardziej kompleksowo zorganizowanych przestrzeni kognitywnych ludzkiej codzienności. Materiałem do badań posłużyły teksty gatunków folklorystyczno-słownych – wierzeń i wypowiedzi przesądnych, z wybranych słowników, poświęconych ludowej tradycji ustnej, w których została utrwalona leksykalna realizacja pojęcia ptak. W artykule został dokonany przegląd rozważań dotyczących filozofii oraz psychologii oraz niektórych lingwosemiotycznych aspektów mowy. Zastosowana w pracy metodologia pragmatyzmu funkcjonalnego, ze względu na zasadę antropocentryczną, pozwala dokonać zarówno próby określenia głównych zasad kategoryzacji lingwosemitycznej podmiotu, jak i analizy modeli pojęć o ptaku, rozpatrywanych w ramach doświadczenia mownego. Zaprezentowane oceny funkcji i pragmatyki pojęcia ptak są sposobem wyrażenia w gatunkach folklorystycznych innych pojęć kulturowych z obszaru codzienności człowieka. Analiza leksykalnej realizacji pojęcia pozwala nam prześledzić zjawiska folklorystyczne, stanowi próbę uporządkowania klas funkcjonalnych i pragmatycznych pojęcia, lezących u podstaw obyczajowości. Autor uważa, że gatunki folkloru stają w pewnym sensie narzędziem ideologicznego wpływu na ludność, poprzez nieodłączne ponowienie schematów interpretacji wydarzeń, które stały częścią ludzkiej kultury.

The article discusses selected issues of the initial classification of lexical realisations of the concept bird. Classification, as a manifestation of the categorisation of concepts, grounded in the customary-mythological consciousness of the collective folk subject. It influenced the processes of thinking and subsequently the formation of cultural evaluation in speech and language, manifested in texts with pragmatics not only mythical, but also cognitive or magical. The article assumes that the concept bird has two functions in human thinking: the semantic function of a sign and the function of a semiotic object in utterances expressing beliefs and superstitions. The aim of the paper is to analyse the lexical realisations of the concept bird in human experience by extracting functional and pragmatic classes within the categorisation and justification of the function of the concept bird within the semantics of source texts. The theoretical task concerned the determination of the relation of the cognitive space of the concept bird, understood as part of the more comprehensively organised cognitive spaces of human everyday life mentioned in the article. Texts of folkloric and verbal genres – beliefs and superstitious utterances, from selected dictionaries, devoted to folk oral tradition, in which the lexical realisation of the concept bird was recorded, served as the material for the research. The paper reviews considerations of philosophy and psychology and some linguosemiotic aspects of speech. The methodology of functional pragmatism applied in the paper, due to the anthropocentric principle, allows both an attempt to identify the main principles of linguosemiotic categorisation of the subject and an analysis of the models of concepts about the bird, considered within the framework of the speech experience. The presented evaluations of the function and pragmatics of the concept bird are a way of expressing in folkloric genres other cultural concepts from the area of human everyday life. The analysis of the lexical realisation of the concept allows us to trace folkloric phenomena, is an attempt to order the functional and pragmatic classes of the concept, underlying customs. The author considers that the genres of folklore become, in a sense, a tool of ideological influence on the population, through the inherent reiteration of patterns of interpretation of events that have become part of human culture.

У статті розглядаються окремі питання початкової класифікації лексичних реалізацій концепту птах. Класифікація, як прояв категоризації понять, закладена у звичаєво-міфологічній свідомості колективного народного суб'єкта. Вона впливає на процеси мислення, а згодом і на формування культурної оцінки в мові та мовленні, що виявляється в текстах з прагматикою не лише міфічної, а й пізнавальної чи магічної. У статті припускається, що поняття птах виконує в людському мисленні дві функції: семантичну функцію знака і функцію семіотичного предмета у висловлюваннях, що виражають вірування і переконання. Метою статті є аналіз лексичних реалізацій концепту птах у людському досвіді шляхом виокремлення функціонально-прагматичних класів у межах категоризації та обґрунтування функцій концепту птах у семантиці текстів джерел. Теоретичне завдання полягає у визначенні співвідношення когнітивного простору поняття птах, що розуміється як частина більш комплексно організованих когнітивних просторів людської повсякденності, про які йдеться у статті. Матеріалом дослідження послужили тексти фольклорних та усно-розмовних жанрів – повір'їв та висловлювань-переконань, з вибраних словників, присвячених народній усній традиції, в яких відображені лексичні реалізації поняття. У статті розглянуто питання філософії та психології, а також деякі лінгвосеміотичні аспекти мовлення. Застосована в роботі методологія функціональної прагматики, завдяки антропоцентричному принципу, уможливлює як спробу виявлення основних принципів лінгвосеміотичної категоризації суб'єкта, так і аналіз моделей понять про птаха, що розглядаються в межах мовленнєвого досвіду. Запропоновані оцінки функції та прагматика поняття птах є способом вираження у фольклорних жанрах інших культурних понять зі сфери повсякденного життя людини. Аналіз лексичної реалізації концепту птах дозволяє простежити фольклорні явища, є спробою впорядкування функціональних і прагматичних класів поняття, що лежать в основі звичаїв. Автор вважає, що жанри фольклору стають, у певному сенсі, інструментом ідеологічного впливу на населення, через притаманну їм повторюваність схем інтерпретації подій, які стали частиною людської культури.